«а час≥в ињвськоњ –ус≥ сформувалос¤ феодальне сусп≥льство в сх≥дних слов''¤н. ” ц≥лому становленн¤ феодальних в≥дносин у ƒавньоруськ≥й держав≥ в≥дбувалос¤ в загальноЇвропейському русл≥: в≥д державних форм до сеньйор≥альних (вотчинних). ÷ей процес був складним, тривалим ≥ розгортавс¤ поетапно. —початку в IX ст. формуЇтьс¤ система експлуатац≥њ всього в≥льного населенн¤ в≥йськовою знаттю (кн¤зем та дружиною). ќсновним елементом ц≥Їњ системи була данина, Ђполюдд¤ї. ” X ст. ставс¤ переворот у поземельних в≥дносинах: кн¤з≥ захоплюють ≥ концентрують у своњх руках общинн≥ земл≥, внасл≥док чого виникаЇ домен≥альне (вотчинне) землеволод≥нн¤ великого кн¤з¤. Ќаступним кроком у процес≥ феодал≥зац≥њ стала по¤ва в XI ст. земельноњ власност≥ верх≥вки служилоњ знат≥ - бо¤р та православноњ церкви.
” XЧXII ст. активно формувалис¤ васальн≥ в≥дносини у давньоруському сусп≥льств≥: за в≥рну службу кн¤зь дарував своњм бо¤рам та дружинникам м≥ста ≥ села, дарувалас¤ не територ≥¤, а право ст¤гувати податки. “ак поступово склалас¤ пом≥стна форма феодального землеволод≥нн¤, ¤ка не передбачала передач≥ земл≥ в спадок та њњ в≥дчуженн¤ без згоди кн¤з¤. « ослабленн¤м кн¤з≥вськоњ влади, посиленн¤м в≥дцентрових тенденц≥й у держав≥ дедал≥ б≥льшого поширенн¤ набираЇ вотчина- спадкове волод≥нн¤, що могло в≥льно в≥дчужуватис¤ (продаватис¤, передаватис¤ у спадок, даруватис¤).
” XЧXIII ст. з поглибленн¤м процес≥в феодал≥зац≥њ на –ус≥ ускладнювалас¤ ≥Їрарх≥чна структура пан≥вного класу, основними категор≥¤ми ¤кого були кн¤з≥, бо¤ри та дружинники. јктивно йшов процес диференц≥ац≥њ серед феодальне залежного населенн¤.
ќсновними його верствами були:
-смерди - б≥льша частина сел¤н, що мали приватне господарство, житло, земельн≥ над≥ли, платили данину кн¤зю ≥ були в≥дносно в≥льними;
-закупи - люди, що через р≥зн≥ причини втрачали власне господарство ≥ змушен≥ були йти в кабалу до феодала за купу (грошову позичку);
- р¤дович≥ - сел¤ни, що уклали з феодалом р¤д (догов≥р), на п≥дстав≥ ¤кого визнавали свою залежн≥сть в≥днього ≥ змушен≥ були працювати за частку виробленоњ продукц≥њ;
- чел¤дь Ц особи, що втратили своЇ господарство ≥ працювали на феодала. ѓх продавали, дарували, передавали у спадщину;
- холопи- населенн¤, що перебувало у повн≥й власност≥ феодала.
’арактерними рисами формуванн¤ в≥дносин залежност≥ були пр¤ме насильство (позаеконом≥чний примус) та економ≥чне закабаленн¤ смерд≥в. ≤стор≥¤ ињвськоњ –ус≥ знаЇ три види ренти, що н≥би в≥ддзеркалювали динам≥ку соц≥ально-економ≥чного розвитку. Ќа ранньому етап≥ феодал≥зму дом≥нувала натуральна рента (оброк продуктами), формою ¤кого було Ђполюдд¤ї. «ахопленн¤ феодальною ел≥тою общинних земель та формуванн¤ вотчини призвели до по¤ви в≥дроб≥тковоњ ренти. ѕодальший розвиток товарно-грошових в≥дносин зумовив зародженн¤ в ’ ст. ще одн≥Їњ форми ренти- грошовоњ, ¤ка згодом стала найпоширен≥шою.
ѕров≥дною галуззю економ≥ки ињвськоњ –ус≥ було с≥льське господарство. —пираючись на давн≥ традиц≥њ, особливо великого розвитку дос¤гло землеробство. ÷е сталос¤ за рахунок використанн¤ досконалих та р≥зноман≥тних знар¤дь прац≥ (плуг, рало, соха, борона, заступ, мотика, серп, коса) та р≥зних , залежно в≥д географ≥чних умов, систем оброб≥тку грунту (вирубна, перелогова та парова з двоп≥льною ≥ трип≥льною с≥возм≥нами).
