¬≥дразу п≥сл¤ референдуму 1 грудн¤ 1991 р. розпочавс¤ процес м≥жнародного визнанн¤ ”крањнськоњ держави. ѕершою незалежн≥сть ”крањни визнала ѕольща та анада. 3 грудн¤ протокол про встановленн¤ дипломатичних в≥дносин з ”крањною п≥дписала ”горщина. 4 грудн¤ ”крањну визнали Ћитва та Ћатв≥¤, 5 грудн¤ - –ос≥¤, јргентина, Ѕол≥в≥¤, Ѕолгар≥¤ та ’орват≥¤, 25 грудн¤ - —Ўј. Ћише прот¤гом першого м≥с¤ц¤ ≥снуванн¤ ”крањну визнали 68 крањн (на 2002 р. ”крањна встановила дипломатичн≥ в≥дносини з≥ 153 державами св≥ту). 30 с≥чн¤ 1992 року ”крањна стала членом конференц≥њ ќрган≥зац≥њ з безпеки та сп≥впрац≥ в ™вроп≥ (ќЅ—™), а 10 березн¤ 1992 р. приЇдналас¤ до ѕ≥вн≥чноатлантичноњ ради ≥з сп≥впрац≥. 26 лютого 1992 p., коли в столиц≥ ‘≥нл¤нд≥њ ѕрезидент Ћ. равчук п≥дписав √ельс≥нський заключний акт. јктив≥зац≥¤ м≥жнародноњ д≥¤льност≥ ”крањни спонукала ¬–” 2 липн¤ 1993 р. схвалити Ђќсновн≥ напр¤мки зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї. ” цьому документ≥ визначалис¤ базов≥ нац≥ональн≥ ≥нтереси ”крањни, завданн¤ њњ зовн≥шньоњ пол≥тики - утвердженн¤ й розвиток ”крањни ¤к незалежноњ демократичноњ держави; забезпеченн¤ стаб≥льност≥ м≥жнародного становища ”крањни; включенн¤ нац≥онального господарства у св≥тову економ≥чну систему; збереженн¤ територ≥альноњ ц≥л≥сност≥ держави та недоторканност≥ њњ кордон≥в.
¬≥дносини ”крањни ≥ –ос≥њ п≥сл¤ здобутт¤ ними незалежност≥ залишалис¤ складними. ” с≥чн≥ 1992 р. ƒержавна дума –‘, ≥гноруючи ратиф≥кован≥ нею угоди щодо недоторканност≥ кордон≥в, прийн¤ла р≥шенн¤ розгл¤нути конституц≥йн≥сть акт≥в 1954 р. про передачу риму ”крањн≥. «годом рос≥йський парламент постановою Ђѕро статус м≥ста —евастопол¤ї вир≥шив Ђп≥дтвердити рос≥йський федеральний статус м≥ста —евастопол¤ї. ”крањнська сторона розц≥нила цей документ ¤к грубе втручанн¤ у внутр≥шн≥ справи ”крањни, заз≥ханн¤ на њњ територ≥альну ц≥л≥сн≥сть. ƒестаб≥л≥зуючим фактором у в≥дносинах м≥ж двома державами була Ђеконом≥чна в≥йнаї. ” зв''¤зку з цим довго ≥ складно в≥дбувались переговори про п≥дписанн¤ широкомасштабного договору м≥ж сус≥дн≥ми крањнами. 31 травн¤ 1997 р.в иЇв≥ було п≥дписано Ђƒогов≥р про дружбу, сп≥вроб≥тництво ≥ партнерство м≥ж ”крањною ≥ –ос≥йською ‘едерац≥Їюї. Ћише 1 кв≥тн¤ 1999 р. ƒержавна дума –ос≥њ нарешт≥ ратиф≥кувала украњно-рос≥йський догов≥р.
„орноморський флот.
‘ото з сайту flot.sevastopol.info
Ќалежне м≥сце в≥дводитьс¤ й сп≥впрац≥ з крањнами —Ќƒ. «г≥дно з Ђќсновними напр¤мками зовн≥шньоњ пол≥тики ”крањниї оф≥ц≥йний ињв виступаЇ проти перетворенн¤ —Ќƒ на нове державне утворенн¤. ”крањна не п≥дписала угоду про сили сп≥льного призначенн¤ на перех≥дний пер≥од (лютий 1992 p.), ƒогов≥р про колективну безпеку (травень 1992 p.), —татут —Ќƒ (с≥чень 1993 p.). ¬одночас ”крањна Ї асоц≥йованим членом ≈коном≥чного —оюзу —Ќƒ. ” березн≥ 1999 р. за ≥н≥ц≥ативою л≥вих у ¬–” прийн¤ла р≥шенн¤ про вступ ”крањни до ћ≥жпарламентськоњ асамблењ —Ќƒ. —п≥льн≥сть економ≥чних та пол≥тичних ≥нтерес≥в пов''¤зуЇ ”крањну з рег≥ональним економ≥чним об''Їднанн¤м - √”јћ (√руз≥¤, ”крањна, јзербайджан, ћолдова), ¤ке п≥сл¤ приЇднанн¤ у кв≥тн≥ 1999 р. ”збекистану перетворилос¤ на √””јћ.
ѕ≥сл¤ проголошенн¤ незалежност≥ ”крањнська держава посл≥довно дотримувалас¤ нам≥ру добров≥льно стати без''¤дерною державою. «начний резонанс у св≥т≥ викликало п≥дписанн¤ 14 с≥чн¤ 1994 р. у ћоскв≥ тристоронньоњ угоди м≥ж ”крањною, —Ўј ≥ –ос≥Їю про виведенн¤ стратег≥чноњ ¤дерноњ зброњ з ”крањни. ” липн≥ 1992 р. ”крањна за¤вила про своЇ бажанн¤ вступити до –ади ™вропи. ” лютому 1994 р. ”крањна п≥дписала угоду Ђѕартнерство заради мируї, що передбачаЇ т≥сн≥ контакти з Ќј“ќ. 9 липн¤ 1997 р. в ћадрид≥ п≥дписана Ђ’арт≥¤ про особливе партнерство м≥ж ”крањною й Ќј“ќї. ¬осени 1998 р. затверджено державну програму сп≥вроб≥тництва ”крањни з Ќј“ќ до 2001 р. ѕрограма передбачала не т≥льки сп≥впрацю у в≥йськов≥й, пол≥тичн≥й, еколог≥чн≥й, ≥нформац≥йн≥й сферах, в освоЇнн≥ космосу, а й сп≥льну боротьбу з тероризмом, поширенн¤м наркотик≥в. як≥сно новим кроком на шл¤ху сп≥вроб≥тництва стали сам≥ти сп≥льноњ ком≥с≥њ Ќј“ќ-”крањна.
”крањна-NATO.
‘ото з сайту ukraine-nato.gov.ua
«овн≥шньопол≥тичну д≥¤льн≥сть ”крањни час≥в ѕрезидента Ћ. учми можна охарактеризувати ¤к багатовекторну. Ѕалансуванн¤ у зовн≥шн≥й пол≥тиц≥ м≥ж могутн≥м сус≥дом –ос≥Їю, ™вропою та —Ўј мало на мет≥ забезпеченн¤ суверен≥тету ”крањни. ќднак п≥сл¤ Ђкасетного скандалуї осен≥ 2000 р. у зовн≥шньопол≥тичних ор≥Їнтац≥¤х ”крањни в≥дбувс¤ р≥зкий крен у б≥к –ос≥њ. Ќеоднозначн≥ оц≥нки викликала угода м≥ж –ос≥Їю, ”крањною, Ѕ≥лорус≥Їю та азахстаном про створенн¤ ™диного економ≥чного простору.
√отовн≥сть ѕрезидента ¬.ёщенко вибудовувати передбачувану зовн≥шню пол≥тику спри¤ла виходу з≥ стану зовн≥шньопол≥тичноњ ≥зол¤ц≥њ. ”крањнська держава посилила свою участь у глобальних св≥тових процесах, активно долучаЇтьс¤ до реформуванн¤ –ади Ѕезпеки ќќЌ, ќЅ—™. ” 2005 р. √оловним стратег≥чним завданн¤м у сфер≥ зовн≥шньоњ пол≥тики новоњ влади визначено приЇднанн¤ до ™вропейського —оюзу. 21 лютого 2005 р. у Ѕрюссел≥ в≥дбулось п≥дписанн¤ ѕлану д≥й ”крањна-™—, ¤кий передбачаЇ т≥сне сп≥вроб≥тництво з Ївроструктурами у пол≥тичн≥й, економ≥чн≥й, соц≥альн≥й, енергетичн≥й сферах. јктив≥зувавс¤ процес Ївроатлантичноњ ≥нтеграц≥њ ”крањни. ” кв≥тн≥ 2005 р. в≥дносини ”крањна-Ќј“ќ було переведено у формат ≤нтенсиф≥кованого д≥алогу стосовно членства та в≥дпов≥дних реформ.
ƒемократичн≥ перетворенн¤ в крањн≥ в≥дкрили нов≥ можливост≥ дл¤ розвитку стратег≥чного партнерства ”крањни та —Ўј. ¬ажливою под≥Їю у двосторонн≥х в≥дносинах стала кв≥тнева (2005 р.) зустр≥ч президент≥в ”крањни та —Ўј ≥ п≥дписанн¤ сп≥льноњ за¤ви Ђѕор¤док денний нового стол≥тт¤ дл¤ украњнсько-американського стратег≥чного партнерстваї. ¬≥зит ƒжорджа Ѕуша 1 кв≥тн¤ 2008 р. до иЇва напередодн≥ Ѕухарестського сам≥ту Ќј“ќ продемонстрував п≥дтримку —Ўј Ївроатлантичних прагнень ”крањни, а п≥дписана торг≥вельна та ≥нвестиц≥йна угода поклала початок створенню зони в≥льноњ торг≥вл≥ м≥ж двома крањнами.
ѕер≥одом перетворень позначен≥ украњнсько-рос≥йськ≥ в≥дносини. ƒ≥алог м≥ж иЇвом ≥ ћосквою переведено у площину р≥вноправних в≥дносин. «апочатковано ом≥с≥ю ёщенко-ѕут≥н, ¤ка покликана подолати низку негативних тенденц≥й у торгово-економ≥чн≥й сфер≥; розв''¤зати Ђвузол багатол≥тн≥х проблемї стосовно перебуванн¤ „орноморського флоту, узгодженн¤ державного кордону в јзовському, „орному мор¤х та в акватор≥њ ерченськоњ протоки; виробити сп≥льн≥ п≥дходи у рамках реформуванн¤ —Ќƒ та ™≈ѕ.
”крањнська держава демонструЇ нов≥ п≥дходи до зовн≥шньоњ рег≥ональноњ пол≥тики, головними напр¤мами ¤коњ Ї: утвердженн¤ демократ≥њ у Ѕалто-„орноморсько- асп≥йському рег≥он≥, активна сп≥впрац¤ з Ївропейськими рег≥ональними орган≥зац≥¤ми, забезпеченн¤ економ≥чного розвитку рег≥ону та його ≥нтеграц≥њ у загальноЇвропейську економ≥ку. ”крањна вдосконалюЇ механ≥зми рег≥онального багатостороннього сп≥вроб≥тництва у рамках √””јћ. в≥тневий (2005 р.) кишин≥вський сам≥т започаткував процес розробки економ≥чного проекту Ђѕридунайський енерготранспортний м≥стї ≥з розвитку енергетичного ≥ транспортного потенц≥алу украњнського ѕридунав''¤. √оловними ц≥л¤ми д≥¤льност≥ орган≥зац≥њ визначено Ђформуванн¤ демократичного простору, безпеки, гуман≥тарного ≥ соц≥ального розвитку, Ївро≥нтеграц≥ю ≥ Ївроатлантичну ≥нтеграц≥юї. ¬ступ до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥ (COT) став одним ≥з найважлив≥ших усп≥х≥в зовн≥шньоњ пол≥тики. 5 лютого 2008 р. в≥дбулос¤ зас≥данн¤ √енеральноњ ради COT, на ¤кому було п≥дписано ѕротокол про вступ ”крањни до COT. ѕротокол про вступ ”крањни до COT ратиф≥кувала ¬– ”крањни.
ƒотриманн¤ визначених зовн≥шньопол≥тичних пр≥оритет≥в, бажанн¤ украњнського сусп≥льства жити в демократичн≥й ≥ правов≥й держав≥, бути приналежним до Ївропейського простору дозволить ”крањн≥ вийти на новий р≥вень реал≥зац≥њ нац≥ональних ≥нтерес≥в та зм≥цнити св≥й м≥жнародний авторитет.
—кажи спасибо —ивчику ; )
