¬≥длига - неоф≥ц≥йна назва пер≥оду ≥стор≥њ —–—–, що розпочавс¤ п≥сл¤ смерт≥ …. —тал≥на (друга половина 1950-х р. Ч початок 1960-х р.). …ого характерними рисами були певний в≥дх≥д в≥д жорсткоњ —тал≥нськоњ тотал≥тарноњ системи, спроби њњ реформуванн¤ в напр¤мку л≥берал≥зац≥њ, в≥дносна демократизац≥¤, гуман≥зац≥¤ пол≥тичного та громадського житт¤.
¬исл≥в Ђхрущовська в≥длигаї пов''¤зано з назвою пов≥ст≥ ≤лл≥ ≈ренбурга Ђ¬≥длигаї. ѕ≥зн≥ше ћикита ’рущов прокоментував цю назву: "ѕон¤тт¤ про ¤кусь Ђв≥длигуї Ч це спритно цей шахрай п≥дкинув, ≈ренбург"[1].
“ри дес¤тил≥тт¤ п≥сл¤ смерт≥ —тал≥на в ≥стор≥њ ”крањни можна умов-но под≥лити на два пер≥оди, що мали суттЇво в≥дм≥нний ≥сторичний зм≥ст. ѕерший - це часи Ђв≥длигиї, коли була зроблена спроба частково реформувати тотал≥тарну рад¤нську систему, перетворити њњ на б≥льш життЇздатний сусп≥льний орган≥зм. ƒругий пер≥од став часом пол≥тичноњ та ≥деолог≥чноњ реакц≥њ, прогресуючого занепаду й розкладу тотал≥тарноњ системи. ”крањна, ¤ка в ц≥ часи, здавалос¤ б, назавжди пос≥ла м≥сце найпотужн≥шоњ пров≥нц≥њ великоњ ≥мпер≥њ, стала ареною вс≥х цих под≥й, що запрограмували ≥њ розвиток у наступн≥ часи.
25 лютого 1956 р. на закритому зас≥данн≥ XXз''њзду ѕ–— у ћоскв≥ перший секретар ÷ парт≥њ ћ. ’рущов виголосив таЇмну допов≥дь, присв¤чену культов≥ особи …. —тал≥на. ¬она викликала шокову реакц≥ю в зал≥. ѕеред делегатами постав новий образ —тал≥на - жорстокого, малокомпетентного тирана, котрий посл≥довно створював св≥й культ, безжал≥сно знищуючи опонент≥в ≥ вчорашн≥х соратник≥в. ∆орстк≥й критиц≥ була п≥ддана центральна ф≥гура оф≥ц≥йно насаджуваноњ дес¤тил≥тт¤ми системи канон≥зованих ц≥нностей, ≥дол дес¤тк≥в м≥льйон≥в людей, символ Їдност≥ й могутност≥ рад¤нськоњ системи. ÷ей момент можна вважати точкою в≥дл≥ку ланцюговоњ реакц≥њ зв≥льненн¤ рад¤нського сусп≥льства в≥д де¤ких найб≥льш од≥озних, реакц≥йних рис, що гальмували його розвиток, процесу частковоњ л≥берал≥зац≥њ де¤ких сфер житт¤ сусп≥льства, передус≥м духовноњ. ÷≥ часи д≥стали назву Ђв≥длигиї.
Ђ¬≥длигаї була викликана не лише особистим бажанн¤м ’рущова чи зб≥гом обставин. «м≥н вимагало житт¤. «ах≥дний св≥т вступав в еру тотальноњ модерн≥зац≥њ, пов''¤заноњ з розвитком науково-техн≥чноњ революц≥њ. Ђ«маганн¤ двох системї вимагало нових темп≥в, нових ≥мпульс≥в у розвитку рад¤нського сусп≥льства, прискоренн¤ економ≥чного поступу, п≥двищенн¤ життЇвого стандарту. ¬ ≥нтересах самозбереженн¤ тотал≥тарноњ системи було проведено реформуванн¤ певних њњ компонент≥в ≥ структур, зв≥льненн¤ в≥д т¤гар¤ надцентрал≥зму, майже повноњ само≥зол¤ц≥њ та духовноњ скутост≥. ƒо цього, звичайно, додавалис¤ суто суб''Їктивн≥ прагненн¤ частини парт≥йно-державноњ бюрократ≥њ, зац≥кавленоњ у зм≥нах, ¤к≥ б розширили сферу њњ компетенц≥њ за рахунок усуненн¤ в≥д влади висуванц≥в стал≥нськоњ епохи, та м≥ркуванн¤ боротьби за владу м≥ж приб≥чниками ’рущова й ортодоксальними стал≥н≥стами у Ђверхахї.
“епер, у зв''¤зку з гострою критикою всього, що було пов''¤зано з культом —тал≥на, комун≥стичне кер≥вництво потребувало нового виправданн¤ своЇњ влади. —тал≥нськ≥ репрес≥њ, твердило воно, не випливали з характеру справжнього соц≥ал≥зму, навпаки - вони були його Ђвикривленн¤мї, в≥дходом в≥д Ђлен≥нського курсуї. «в≥льнений в≥д цих викривлень, соц≥ал≥стичний лад мав довести свою ≥сторичну перевагу над кап≥тал≥змом. ÷¤ ≥де¤ була покладена в основу новоњ ѕрограми парт≥њ, ухваленоњ на XXIIз''њзд≥ ѕ–— (17-31 жовтн¤ 1961 p.). «а двадц¤ть рок≥в, запевн¤в ’рущов, –ад¤нський —оюз дожене ≥ пережене —Ўј за вс≥ма показниками сусп≥льного виробництва.
ќднак, оск≥льки достатн≥х ф≥нансових ≥ матер≥альних ресурс≥в дл¤ одночасного вир≥шенн¤ вс≥х завдань, що сто¤ли перед державою, не було, командна система розв''¤зала цю проблему в традиц≥йному стил≥: визначила ключову ланку в ланцюгу завдань ≥ визначила в≥дпов≥дну систему пр≥оритет≥в. “акою ланкою на початку 50-х pp. стала продовольча проблема, що вимагала радикальних реформ усього процесу с≥льськогосподарського виробництва. ” результат≥ в середин≥ 50-х pp. с≥льське господарство саме завд¤ки пр≥оритетност≥ його розвитку вперше за довг≥ роки стало рентабельним. ÷е був пер≥од найб≥льшого п≥днесенн¤ в ≥стор≥њ колгоспно-радгоспного виробництва в —–—–. ¬алова продукц≥¤ с≥льського господарства за 1954-1958 pp. пор≥вн¤но з попередньою п''¤тир≥чкою зросла на 35,3%.
јле, починаючи з 1958 p., yс≥льськогосподарському виробництв≥ почавс¤ спад. ” чому ж були його причини? ѕевна децентрал≥зац≥¤ командноњ системи не означала н≥ њњ знищенн¤, н≥ њњ усуненн¤ в≥д управл≥нн¤ господарством. ¬она у цей час ще збер≥гала своњ ключов≥ позиц≥њ, що вело до посиленн¤ адм≥н≥стративного тиску на колгоспи, Ђур≥занн¤ї присадибних д≥л¤нок та ≥н. –еформи зд≥йснювалис¤ непосл≥довно, суперечливо, хвилепод≥бно, у режим≥ Ђвперед - стоп - назадї, несучи на соб≥ сол≥дну печать суб''Їктив≥зму рад¤нського л≥дера.
’рущов ви¤вл¤в надзвичайну нетерпл¤ч≥сть у зд≥йсненн≥ свого проекту. ¬≥н вимагав ,негайних господарських чудес ≥ з безпосередн≥стю неосв≥ченого, але впевненого у соб≥ парт≥йного кер≥вника видавав нал≥во й направо поради та накази, де, що ≥ ¤к вирощувати, з ¤кою швидк≥стю водити трактор при оранц≥, ¤к писати в≥рш≥, малювати картини тощо. …ого найб≥льшою помилкою було, однак, фатальне нерозум≥нн¤ того, що насправд≥ сталос¤ на «аход≥ у п≥сл¤воЇнн≥ дес¤тил≥тт¤. ¬≥н старанно вираховував, ск≥льки тонн зал≥за маЇ виробити –ад¤нський —оюз на душу населенн¤, щоб перегнати —Ўј. ≤рон≥¤ пол¤гала в тому, що —Ўј, ¤к й ≥нш≥ промислово розвинут≥ крањни, у той самий час розвивали нов≥ технолог≥њ, що не потребували такоњ к≥лькост≥ металу. Ќа «аход≥ повним темпом йшла науково-техн≥чна революц≥¤, що базувалас¤ на використанн≥ нових матер≥ал≥в - нап≥впров≥дник≥в, пластмаси. ’рущов хот≥в догнати ≥ перегнати зах≥дний кап≥тал≥зм, але не розум≥в, що б≥жить у ц≥лком протилежний б≥к.
He в усьому його зусилл¤ були марними. —аме за час≥в ’рущова запущено у космос перший супутник (1957) та виведено на орб≥ту першого космонавта (1961). ÷е був серйозний виклик «аходу. ”крањна з њњ великими ресурсами та потужною паливно-енергетичною базою в≥д≥гравала велику роль у розвитку економ≥чноњ ≥нтеграц≥њ крањн соц≥ал≥стичного табору. ћетою московського кер≥вництва було дос¤гнути такого стану, коли крањни Ђ—х≥дного блокуї на чол≥ з –ад¤нським —оюзом становили б Їдиний господарський орган≥зм. Ќайвиразн≥шим про¤вом цих план≥в була будова нафто - ≥ газопровод≥в, що поЇднували —–—– з крањнами Ђнародноњ демократ≥њї ÷ентральноњ ™вропи.
” 1950-1965 pp. в ”крањнськ≥й –—– пост≥йно зростали масштаби видобутку нафти ≥ вуг≥лл¤, виробництва електроенерг≥њ, продукц≥њ чорноњ металург≥њ, х≥м≥чноњ й нафтох≥м≥чноњ промисловост≥ та машинобуд≥вного комплексу. “емпи приросту промисловоњ продукц≥њ за ц≥ п''¤тнадц¤ть рок≥в майже вдв≥ч≥ перевищували ц≥ сам≥ показники за 1965-1985 pp. ” цьому сенс≥ роки правл≥нн¤ ’рущова були найдинам≥чн≥шими дл¤ розвитку украњнськоњ промисловост≥.
