¬≥дбудова народного господарства ”крањни в перше повоЇнне дес¤тир≥чч¤
”насл≥док чотирьох рок≥в найб≥льш руйн≥вноњ в ≥стор≥њ в≥йни –а≠д¤нський —оюз постав перед колосальним завданн¤м Ч в≥дбудувати господарство. Ѕезпосередн≥ матер≥альн≥ збитки, що њх зазнала рад¤н≠ська крањна п≥д час ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни через руйнуванн¤ та пограбуванн¤ окупантами державного, кооперативного й особисто≠го майна громад¤н, становили 679 млрд крб. (у довоЇнних державних ц≥нах), а з урахуванн¤м в≥йськових витрат ≥ втрат в≥д припиненн¤ виробництва у промисловост≥ та с≥льському господарств≥ в райо≠нах, окупованих н≥мецько-фашистськими загарбниками, Ч 2 трлн 569 млрд крб. Ч цифра, ¤ку нав≥ть важко у¤вити. ¬она б≥льш ¤к у 14 раз≥в перевищила загальн≥ прибутки державного бюджету —–—– за 1940 р. рањна втратила близько 30 % нац≥онального доходу.
” надзвичайно важких ≥ неспри¤тливих умовах поверталась ”крањ≠на до мирного житт¤.ѕрот¤гом 1941-1944 рр. територ≥Їю ”крањни дв≥ч≥ прокотилас¤ смертоносна хвил¤ в≥йни. √≥тлер≥вц≥ винищили близько 3,9 млн мир≠них жител≥в крањни, понад 2,4 млн примусово вивезли на каторжн≥ роботи до Ќ≥меччини. Ѕагато з них там ≥ загинули... ” роки в≥йни п≥шов ≥з житт¤ кожний шостий мешканець ”крањни.
Ќа руњни було перетворено 714 украњнських м≥ст ≥ селищ м≥ського типу, понад 28 тис. с≥л; 250 з них сп≥ткала дол¤ ’атин≥. ¬тратили притулок близько 10 млн людей. «руйновано було понад 16 тис. про≠мислових п≥дприЇмств, близько 30 тис. колгосп≥в, ћ“— та радгосп≥в,18 тис. л≥кувальних установ, майже 33 тис. шк≥л, техн≥кум≥в, вуз≥в та науково-досл≥дних ≥нститут≥в, понад 19 тис. б≥бл≥отек. ѕ≥сл¤ зв≥ль≠ненн¤ ”крањни рад¤нськими в≥йськами в н≥й було обл≥ковано лише19 % довоЇнноњ к≥лькост≥ промислових п≥дприЇмств. –≥зко скороти≠лос¤ погол≥в''¤ худоби. “≥льки безпосередн≥ збитки, завдан≥ народно≠му господарству ”крањни, становили 285 млрд крб. ÷¤ сума в п''¤ть раз≥в перевищила витрати ”–—– на буд≥вництво нових завод≥в, фаб≠рик, зал≥зниць, електростанц≥й, шахт, радгосп≥в, ћ“— та ≥нших п≥д≠приЇмств прот¤гом трьох довоЇнних п''¤тир≥чок разом уз¤тих. «агаль≠на ж сума збитк≥в, ¤ких зазнали населенн¤ ≥ народне господарство ”крањни, становила майже 1 трлн 200 млрд крб.
Ќайголовн≥шим завданн¤м у повоЇнн≥ роки була в≥дбудова еконо≠м≥ки –ад¤нського —оюзу, њњ переор≥Їнтац≥¤ на мирн≥ ц≥л≥. „етвертий п''¤тир≥чний план (1946-1950 рр.), ¤к ≥ попередн≥, не враховував на≠гальних потреб рад¤нських людей. ¬≥н передбачав передус≥м збере≠женн¤ прискорених темп≥в розвитку галузей важкоњ промисловост≥.
« метою стаб≥л≥зац≥њ ф≥нансовоњ системи у грудн≥ 1947 р. було зд≥йс≠нено грошову реформу, п≥д час ¤коњ вилучено грош≥ в ус≥х, хто ¤ки≠мось чином зм≥г њх заощадити. «а банк≥вськими вкладами до 3 тис. крб. обм≥н грошових знак≥в в≥дбувавс¤ у сп≥вв≥дношенн≥ 1:1, вклади в≥д 3 до 10 тис. крб. скорочувалис¤ на 1/3, а вклади понад 10 тис. Ч на 2/3. Ќайб≥льше постраждали т≥, хто збер≥гав грош≥ на руках: вони отримали лише один новий карбованець за 10 старих. ¬одночас з≥ зд≥йсненн¤м грошовоњ реформи у крањн≥ було скасовано карткову сис≠тему ≥ п≥двищено ц≥ни.¬≥дбудова економ≥ки ”крањни розгорнулась одразу з початком ви≠зволенн¤ територ≥њ республ≥ки в≥д фашистських загарбник≥в. ѕрогра≠му в≥дбудови економ≥ки визначали постанови центральних кер≥вних орган≥в у серпн≥ 1943 р. «ауважимо, що вже в 1944 р. на в≥дбудову житлового фонду ”крањна одержала в≥д центру 500 млн крб. ќсновн≥ напр¤мки роботи щодо ”крањни були визначен≥ в серпн≥ 1946 р. «ако≠ном ¬ерховноњ –ади ”крањни "ѕро п''¤тир≥чний план в≥дбудови ≥ роз≠витку народного господарства ”–—– на 1946-1950 рр.". „етвертий п''¤тир≥чний план передбачав кап≥таловкладенн¤ в обс¤з≥ 65 млрд крб. (у довоЇнних ц≥нах), що перевищувало в≥дпов≥дн≥ кап≥таловкладенн¤ за три довоЇнн≥ п''¤тир≥чки разом уз¤т≥.
ѕлан грунтувавс¤ на можливост≥ централ≥зованоњ тотал≥тарноњ си≠стеми зосереджувати матер≥альн≥ й людськ≥ ресурси без урахуванн¤ потреб ≥ бажань людей. «в≥дси його пр≥оритети: головну увагу було зосереджено на в≥дбудов≥ воЇнно-промислового комплексу. “ак≥ кри≠тер≥њ й ор≥Їнтири у процес≥ в≥дбудови неминуче призводили до дефор≠мац≥й ≥ диспропорц≥й. ≈коном≥ка розвивалась, але потреби народу не задовольн¤лис¤.
” процес≥ в≥дбудови економ≥ки ”крањни завд¤ки самов≥ддан≥й пра≠ц≥ людей у найкоротш≥ ≥сторичн≥ терм≥ни стали до ладу 2000 промис≠лових п≥дприЇмств, було в≥дбудовано ƒн≥прогес, заводи "«апор≥ж-сталь" та "јзовсталь", п≥дприЇмства ’аркова, ƒн≥пропетровська, иЇва. «авершено буд≥вництво газопроводу ƒашава Ч ињв. ќбс¤г промисловоњ продукц≥њ в ”крањн≥ (валов≥ показники 1946-1950 рр.) зб≥льшивс¤ у 4,4 раза ≥ на 15 % перевищив р≥вень 1940 р.
«начну допомогу у в≥дбудов≥ економ≥ки ”крањни надавали вс≥ рес≠публ≥ки –ад¤нського —оюзу. “ак, в ”крањну направл¤лис¤ спец≥а≠л≥сти, техн≥ка, устаткуванн¤. Ќаприклад, металург≥йний комб≥нат "«апор≥жсталь" допомагали в≥дбудовувати 57 п≥дприЇмств –ад¤нсь≠кого —оюзу. Ќа роботу сюди прибуло близько 30 тис. ос≥б з р≥зних куточк≥в крањни.’арактерна особлив≥сть процесу в≥дбудови в —–—– та ”крањн≥ по≠л¤гала, зокрема, у спиранн≥ на внутр≥шн≥ ресурси й сили, а не у спод≥≠ванн≥ на зовн≥шню допомогу. ” пошуках кошт≥в на в≥дбудову ставка робилас¤ на економ≥ю ≥ нагромадженн¤ ф≥нанс≥в та ресурс≥в за раху≠нок с≥льського господарства, легкоњ промисловост≥ й соц≥альноњ сфери.
«ароб≥тна плата роб≥тник≥в залишалас¤ низькою, неекв≥валентним був обм≥н м≥ж м≥стом ≥ селом. « ус≥х галузей народного господарства в роки в≥йни найб≥льше постраждало с≥льське господарство. Ќезва≠жаючи на стагнац≥ю, ц¤ галузь у повоЇнних планах рад¤нського ке≠р≥вництва не пос≥дала належного м≥сц¤. Ќа потреби с≥льського гос≠подарства планувалос¤ вид≥лити лише 7 % загальносоюзних асиг≠нувань. Ќа колгоспник≥в не поширювалос¤ пенс≥йне законодавство; вони не мали паспорт≥в; оплата прац≥ залишалас¤ символ≥чною; при≠садибн≥ д≥л¤нки обмежувалис¤ за площею.
Ќе маючи прибутку з колгоспноњ прац≥, сел¤нин жив переважно з власного присадибного господарства, ¤ке забезпечувало йому в по≠воЇнн≥ роки 70 % грошового доходу, понад 80 % м''¤са, близько 90 % картопл≥. ўо ж до роботи в колгосп≥, то вона давала лише 5 % гро≠шових доход≥в, 35 % зернових, 1 % м''¤са й сала, 0,5 % молочноњ про≠дукц≥њ. як насл≥док Ч посилились утиски щодо власник≥в п≥дсобних господарств. олгоспи жорстко регламентували площ≥ пос≥ву, види культур, строки виконанн¤ тощо.
ƒо руйн≥вних насл≥дк≥в в≥йни додалис¤ ще й насл≥дки посухи 1946 р. —тановище ускладнювалос¤ також через голод 1946-1947 рр., що охо≠пив 20 областей ”–—– (у «ах≥дн≥й ”крањн≥ голоду майже не було). «а даними ћ≥н≥стерства охорони здоров''¤ на 10 травн¤ 1947 р. у рес≠публ≥ц≥ було зареЇстровано 935,5 тис. хворих на дистроф≥ю, у м≥ських та с≥льських л≥карн¤х перебувало 125 тис. таких хворих; ще близько 100 тис. надзвичайно кволих людей потребували госп≥тал≥зац≥њ, але через брак л≥карн¤них л≥жок вони не мали змоги скористатис¤ ме≠дичною допомогою.
атастроф≥чне становище могли виправити лише державн≥ позич≠ки зерна. ÷ентральний ком≥тет ѕ(б)”, особисто його перший сек≠ретар ћ. ’рущов, –ада ћ≥н≥стр≥в ”–—– дес¤тки раз≥в зверталис¤ до ». —тал≥на з проханн¤м надати допомогу, щоб нагодувати населен≠н¤. «рештою навесн≥ 1947 р. за розпор¤дженн¤м центру в ”крањну на≠д≥йшло 60 тис. т продовольства ≥з загальносоюзних фонд≥в. ÷е не зн¤≠ло вс≥х проблем, проте дало змогу прогодувати близько 3,4 млн кол≠госпник≥в, ¤к≥ працювали на виробництв≥. «агалом прот¤гом 1947 р. колгоспне сел¤нство ”крањни одержало 93 тис. т зерна. ƒл¤ орган≥≠зац≥њ безкоштовного харчуванн¤ украњнських колгоспник≥в –ада ћ≥≠н≥стр≥в —–—– вид≥лила 140 млн крб (¤к безповоротну державну допо≠могу), 72 млн крб над≥йшло безпосередньо до колгосп≥в, решта Ч до дит¤чих будинк≥в. р≥м того, колгоспи республ≥ки напередодн≥ вес≠н¤ноњ с≥вби 1947 p. одержали ¤к державну позику нас≥нн¤ зернових культур ≥ трав.
Ќезважаючи на хрон≥чн≥ проблеми колгосп≥в, рад¤нське кер≥вниц≠тво знову в≥дновило пол≥тику колектив≥зац≥њ. ”складнювали ситуа≠ц≥ю надм≥рно висок≥ плани щодо обс¤гу хл≥бозагот≥вл≥, що мали по≠ст≥йну тенденц≥ю до зростанн¤. ” цей час посилилось крим≥нальне пересл≥дуванн¤ "розкрадач≥в хл≥ба", ¤к≥ зг≥дно з≥ ст. 131 онституц≥њ —–—– 1936 р. квал≥ф≥кувались ¤к "вороги народу". «г≥дно з ”казом ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади —–—– в≥д 21 лютого 1948 р. "ѕро виселенн¤ з ”крањнськоњ –—– ос≥б, ¤к≥ зл≥сно ухил¤ютьс¤ в≥д трудовоњ д≥¤льност≥ в с≥льському господарств≥ й ведуть антигромадський паразитичний спос≥б житт¤" (в≥н був продубльований 20 березн¤ 1948 р. «аконом –ади ћ≥н≥стр≥в ”–—–) практикувалос¤ виселенн¤ жител≥в с≥л у в≥д≠дален≥ райони —–—–. ‘актично ”каз був спр¤мований на зведенн¤ рахунк≥в з непок≥рними колгоспниками або до покаранн¤ тих, хто б≥льше працював на присадибних д≥л¤нках, р¤туючи власн≥ родини в≥д недоњданн¤. «агалом за лютий-червень 1948 р. з украњнських с≥л у в≥ддален≥ райони —–—– було виселено 11439 ос≥б.ѕол≥тика беззастережноњ примусовоњ колектив≥зац≥њ надто гостро далас¤ взнаки в «ах≥дн≥й ”крањн≥. –адикальн≥ аграрн≥ реформи тут зд≥йснювались без урахуванн¤ м≥сцевоњ специф≥ки, пол≥тичноњ ситу≠ац≥њ в област¤х. ƒержавн≥ органи широко використовували звичн≥ та перев≥рен≥ ран≥ше заходи проти тих, хто не бажав ставати членом кол≠госп≥в, Ч зд≥йснювалос¤ так зване розкуркулюванн¤ Ч виселенн¤ у в≥ддален≥ райони —–—– заможних сел¤н ≥з с≥м''¤ми, а також тих, хто њх п≥дтримував. ѕримусову колектив≥зац≥ю було зд≥йснено в основ≠ному прот¤гом 1948-1949 рр. ƒо середини 1950 р. 7190 колгосп≥в об''Їднали 98 % сел¤нських господарств. ‘акти св≥дчать про те, що прот¤гом 1945-1950 рр. з пол≥тичних м≥ркувань було репресовано, здеб≥льшого депортовано без суду ≥ сл≥дства й нав≥ть без письмового звинуваченн¤, 300-500 тис. зах≥дних украњнц≥в. “аким чином, нова влада своњми д≥¤ми загострювала невдоволенн¤ м≥сцевого населенн¤.
ѕроцес в≥дбудови у "возз''Їднаних" районах ”–—– в≥дбувавс¤ на≠багато складн≥ше, н≥ж на сход≥ республ≥ки. ’арактер зм≥н, що в≥дбу≠лись у процес≥ в≥дбудови в «ах≥дн≥й ”крањн≥, суперечливий ≥ неод≠нозначний. Ѕуло докор≥нно модерн≥зовано економ≥чний потенц≥ал рег≥ону, реконструйовано стар≥ заводи ≥ фабрики, в≥дбудовано ≥ спо≠руджено 2,5 тис. великих ≥ середн≥х промислових п≥дприЇмств. ”про≠довж 1945-1946 рр. у Ћьвов≥ стали до ладу заводи Ч електролампо≠вий, ≥нструментальний, с≥льськогосподарських машин та ≥н. ƒо Ћьво≠ва прибуло 14 тис. роб≥тник≥в ≥ майже 2 тис. ≥нженер≥в дл¤ наданн¤ допомоги м≥сцевим кадрам. ќбс¤г валовоњ продукц≥њ промисловост≥ за п''¤ть рок≥в (1946-1950 рр.) зб≥льшивс¤ в 3,2 раза.ќднак рад¤нська модель ≥ндустр≥ал≥зац≥њ переносила на зах≥дноук≠рањнськ≥ земл≥ диспропорц≥њ в розвитку окремих галузей: легка ≥ хар≠чова в≥дставали, важка ≥ х≥м≥чна дом≥нували. р≥м того, галуз≥ були не самост≥йними, замкненими й самодостатн≥ми, а навпаки, ≥снували ¤к частина загальносоюзноњ системи, з ц≥лковитою залежн≥стю в≥д союзного центру. ѕ≥д час спорудженн¤ нових об''Їкт≥в, ¤к ≥ ран≥ше, майже не враховувались еколог≥чн≥ аспекти функц≥онуванн¤ п≥д≠приЇмств.
–оки п≥сл¤воЇнноњ в≥дбудови економ≥ки ”крањни були дуже важки≠ми, виснажливими, зокрема, ≥ через те, що система концентрац≥њ кош≠т≥в дл¤ в≥дбудови промисловост≥ й в≥йськово-промислового комплек≠су ставала на завад≥ п≥двищенню життЇвого р≥вн¤ народу. ¬супереч голоду, нестач≥ найнеобх≥дн≥шого та репрес≥¤м, що њх чинив тотал≥≠тарний режим, народ героњчними зусилл¤ми з в≥рою у краще майбут≠нЇ п≥д≥ймав з руњн м≥ста й села, в≥дроджував промислов≥сть ≥ с≥льське господарство. «агалом валова продукц≥¤ с≥льськогосподарського ви≠робництва в 1950 р. становила 91 % довоЇнного р≥вн¤. Ѕуло дос¤гну≠то значних усп≥х≥в у розвитку народноњ осв≥ти, науки й культури. Ќа початку 50-х рок≥в республ≥ка в основному зал≥кувала рани лихол≥т≠т¤. Ѕуло закладено основи дл¤ њњ виходу на нов≥ рубеж≥ сусп≥льного прогресу.
—кажи спасибо —ивчику, если конечно ты успел дочитать до конца : D
