Ђ¬еликий переломї наприк≥нц≥ 20-х рр. ’’ ст. посилив процес в≥дчуженн¤ виробника в≥д засоб≥в виробництва, висунув на перший план позаеконом≥чний примус, призв≥в до пад≥нн¤ життЇвого р≥вн¤ народу, що зумовило зростанн¤ психолог≥чного напруженн¤ в сусп≥льств≥. ѕрискорена ≥ндустр≥ал≥зац≥¤, суц≥льна колектив≥зац≥¤ спричинили посиленн¤ м≥грац≥йних процес≥в, зм≥ну способу житт¤, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й людей. ѕротир≥чч¤, що виникали при цьому, суттЇво дестаб≥л≥зували внутр≥шн≥й розвиток —–—–.
ƒл¤ пол≥тичного кер≥вництва поставала потреба м≥цноњ державноњ влади - контролювати й спр¤мовувати сусп≥льн≥ процеси - чим став тотал≥тарний режим, що сформувавс¤ в —–—– у 30-х рр. ѕро тотал≥таризм в ”крањн≥ у 20-30-х рр. св≥дчать так≥ тенденц≥њ та процеси:
1. ”твердженн¤ комун≥стичноњ форми тотал≥тарноњ ≥деолог≥њ. „ерез безкомпром≥сну боротьбу з рел≥г≥Їю; ≥деолог≥чне протисто¤нн¤ з≥ Ђзм≥нов≥х≥вськоюї ≥нтел≥генц≥Їюї (1924 р. процес над ÷ентром д≥њ); Ђзавоюванн¤ї Ђѕросв≥тї, проголошене 1920 р. (1929-1930 pp. закрито вс≥ Ђѕросв≥тиї); боротьбу проти ухил≥в у парт≥њ. ћонопол≥ю на ≥стину оф≥ц≥йн≥й ≥деолог≥њ мали забезпечити органи цензури, утворен≥ в республ≥ц≥ на поч. 20-х рр.
2. ћонопол≥зац≥¤ влади б≥льшовицькою парт≥Їю, усуненн¤ з пол≥тичноњ арени ≥нших пол≥тичних парт≥й. Ќаприк≥нц≥ громад¤нськоњ в≥йни в ”крањн≥ легально ≥снували три парт≥њ: а) ѕ(б)” - фактично украњнський ф≥л≥ал – ѕ(б); б) ”крањнська парт≥¤ соц≥ал≥ст≥в-революц≥онер≥в боротьбист≥в; в) ”крањнська комун≥стична парт≥¤ (укап≥сти). ¬лада безцеремонно поводилас¤ з легальними парт≥¤ми, брутально д≥¤ла щодо нелегальних орган≥зац≥й. ” 1923 р. хвил¤ арешт≥в меншовик≥в.
ѕ≥сл¤ усуненн¤ парт≥й-конкурент≥в комун≥стична парт≥¤ в≥дкрито монопол≥зувала всю повноту влади в крањн≥. ƒо онституц≥њ —–—– 1936 р. вперше ув≥йшло положенн¤ про кер≥вну ≥ спр¤мовуючу роль комун≥стичноњ парт≥њ в пол≥тичн≥й систем≥. ќтже, ≥снуюча монопол≥¤ б≥льшовицькоњ парт≥њ на владу була закр≥плена законодавчо.
3. «рощенн¤ правл¤чоњ парт≥њ з державним апаратом. ѕарт≥йний б≥лет в≥дкривав шл¤х до кер≥вних посад у р≥зних галуз¤х народного господарства.
4. ¬становленн¤ жорсткого контролю держави над сусп≥льним житт¤м. ¬же на початку 20-х рр. м≥сцев≥ органи рад¤нськоњ влади почали розпускати паралельн≥ структури - ком≥тети незаможних сел¤н. ‘ормуЇтьс¤ ол≥гарх≥¤ товариств, п≥дпор¤дкованих держав≥, убезпечених в≥д соц≥альноњ конкуренц≥њ. “римаючи п≥д ц≥лковитим контролем профсп≥лки, комсомол, громадськ≥ орган≥зац≥њ, держава забезпечила беззаперечну власну монопол≥ю на сусп≥льне житт¤.
5. ¬становленн¤ монопольного контролю з боку парт≥йно-державного апарату над економ≥чною сферою, централ≥зац≥¤ кер≥вництва економ≥кою. ”творюЇтьс¤ командно-адм≥н≥стративна система ¤к форма орган≥зац≥њ сусп≥льства, ¤ка охоплюЇ суб''Їкта пол≥тичних р≥шень (пол≥тична влада), механ≥зм забезпеченн¤ виконанн¤ цих р≥шень (апарат) ≥ об''Їкт, на ¤кий спр¤мован≥ ц≥ р≥шенн¤ (сусп≥льство, клас, соц≥альна група, ≥ндив≥д). ќсобливо важливим елементом адм≥н≥стративно-командноњ системи був апарат - зв''¤зуюча ланка м≥ж Ђверхамиї ≥ Ђнизамиї. Ќалагодженн¤ роботи ц≥Їњ важливоњ ланки йшло надзвичайно пов≥льно ≥ з величезними труднощами. јпарат був гром≥здким, апаратчиком був кожен восьмий. омандна економ≥ка стала фундаментом тотал≥таризму в —–—–. ѓњ стрижнем була Ђнадзвичайна системаї сусп≥льноњ орган≥зац≥њ, що базувалас¤ на монопол≥њ парт≥йно-державного апарату на владу.
«береженн¤ ≥ зм≥цненн¤ системи монопол≥й породжували насилл¤. ” довоЇнний пер≥од, починаючи з 1929 p., ”крањною прокотилис¤ три хвил≥ масових репрес≥й: перша (1929-1931) - розкуркуленн¤, депортац≥њ; друга (1932-1934) - штучне посиленн¤ конф≥скац≥Їю продовольства смертоносного голоду, постишевський терор, репресивний спалах п≥сл¤ смерт≥ —. ≥рова; трет¤ (1936-1938) - доба Ђ¬еликого тероруї.
ƒозуючи тиск ≥ в≥двертий терор, репресивний апарат, ¤кий був нев≥д''Їмною частиною тотал≥тарного режиму, мав виконати три головн≥ завданн¤: л≥кв≥дувати орган≥зовану опозиц≥ю та ≥ндив≥дуальне ≥накомисленн¤ в парт≥њ та крањн≥; забезпечити державу через систему √”Ћј√у безплатною робочою силою; тримати п≥д жорстким контролем х≥д сусп≥льних процес≥в. ќдним з перших крок≥в до масового терору стала кампан≥¤ боротьби ≥з Ђшк≥дникамиї та Ђсаботажникамиї, що розпочалас¤ в умовах згортанн¤ непу - Ђшахтинська справаї. Ќабула ≥мпульсу боротьба проти нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ: Ђ—п≥лки визволенн¤ ”крањниї, Ђ”крањнського нац≥онального центруї, Ђѕольськоњ орган≥зац≥њ в≥йськовоњї, ЂЅлоку украњнських нац≥онал≥стичних парт≥йї, Ђ“роцьк≥стсько-нац≥онал≥стичного блокуї. «а 1930-1941 pp. в ”крањн≥ було Ђви¤вленої понад 100 р≥зних Ђцентр≥вї. “отал≥тарна держава, борючись з опозиц≥Їю не жал≥ла ≥ власних структур: прот¤гом 1929-1930 pp. в ”крањн≥ було проведено Ђчисткуї в 61823 установах рад¤нського державного апарату.
–епрес≥њ поч. 30-х рр. застосовуютьс¤ проти: а) Ђшк≥дництваї; б) Ђпереродженц≥в ≥ дворушник≥вї у сам≥й парт≥њ; в) Ђрештк≥в ворожих клас≥вї; г) Ђрештк≥в старих контрреволюц≥йних парт≥йї. ƒл¤ украњнського в≥дродженн¤ фатальною стала ос≥нь 1937 p., серед розстр≥л¤них - з≥рки украњнськоњ нац≥ональноњ ел≥ти - Ћ. урбас, ћ. ул≥ш, ћ.«еров, ¬.ѕ≥дмогильний та ≥нш≥. ∆ахливим за насл≥дками був ≥ удар по арм≥њ. ѕ≥д час репрес≥й 1937-1938 pp. загинули коменданти вс≥х ”кр≥плених район≥в - особливих з''Їднань, розташованих в ”крањн≥. “раг≥чн≥ насл≥дки цих репрес≥й стали особливо в≥дчутними в перш≥ м≥с¤ц≥ в≥йни Ќ≥меччини та —–—–. Ќе уникла репрес≥й ≥ парт≥¤. ¬насл≥док Ђчистокї к≥льк≥сний склад ѕ(б)” з 1933 до 1938 р. зменшивс¤ майже наполовину. ƒл¤ зм≥цненн¤ тотал≥тарного режиму важливо було створити атмосферу загальноњ недов≥ри, взаЇмноњ п≥дозри. ¬насл≥док цього, у р≥зн≥ ≥нстанц≥њ ≥ Ђкомпетентн≥ органиї потоком п≥шли наклепи ≥ доноси. Ќорми морал≥, людська г≥дн≥сть поступалис¤ м≥сцем боротьб≥ за елементарне б≥олог≥чне виживанн¤.
ќтже, про зм≥цненн¤ тотал≥таризму в ”крањн≥, ¤к ≥ в —–—– загалом, у 20-30-х рр. св≥дчать утвердженн¤ комун≥стичноњ форми тотал≥тарноњ ≥деолог≥њ; монопол≥зац≥¤ влади б≥льшовицькою парт≥Їю, усуненн¤ з пол≥тичноњ арени ≥нших пол≥тичних парт≥й; зрощенн¤ правл¤чоњ парт≥њ з державним апаратом; одержавленн¤ сусп≥льства, блокуванн¤ державою розвитку громад¤нського сусп≥льства; встановленн¤ парт≥йно-державним апаратом монопольного контролю над економ≥чною сферою, зм≥цненн¤ централ≥зованого кер≥вництва економ≥кою. ћасов≥ репрес≥њ 20-30-х рр. р≥зних форм були важливою умовою функц≥онуванн¤ тотал≥тарного режиму.
—кажи: "—пасбо, —ивчик" ; )
