ќсобливост≥ процесу ≥ндустр≥ал≥зац≥њ в ”крањн≥:
1. ≤нвестуванн¤ в промислов≥сть республ≥ки значноњ частини кошт≥в. ” 1926-1927 pp. кап≥таловкладенн¤ в ≥ндустр≥ю —–—– становили майже 1 млрд. крб., з них 269,4 млн. крб. припадало на промислов≥сть ”—––. ¬сього ж за роки першоњ п''¤тир≥чки на промислову модерн≥зац≥ю ”крањни вид≥лено понад 20% загальносоюзних кап≥таловкладень.
2. ѕобудова ≥ реконструкц≥¤ в ”крањн≥ крупних промислових об''Їкт≥в. ” пер≥од техн≥чноњ реконструкц≥њ 20-30-х рр. у промисловост≥ —–—– основними вважалис¤ 35 об''Їкт≥в, серед них в ”крањн≥ знаходилос¤ 7 новобудов ≥ 5 докор≥нно реконструйованих п≥дприЇмств. ƒо новобудов належали металург≥йн≥ заводи («апор≥жсталь, ривор≥жсталь, јзовсталь), ƒн≥пробуд, ƒн≥проалюм≥н≥йбуд, раммашбуд ( раматорськ) ≥ ’“«. √≥гантськими серед реконструйованих об''Їкт≥в були Ћуганський паровозобуд≥вний ≥ металург≥йн≥ заводи (у ћак≥њвц≥, ƒн≥продзержинську, ƒн≥пропетровську, омунарську).
3. Ќер≥вном≥рн≥сть процесу модерн≥зац≥њ промислового потенц≥алу республ≥ки. якщо в роки першоњ п''¤тир≥чки з 1500 промислових п≥дприЇмств, що споруджувалис¤ в —–—–, 400 будувалос¤ в ”—––, то у друг≥й п''¤тир≥чц≥ в ”крањн≥ будуЇтьс¤ лише 1000 завод≥в з 4500, а у трет≥й - 600 з 3000 завод≥в.
4. ѕо¤ва в республ≥канському промисловому комплекс≥ нових галузей. «окрема, у харчов≥й промисловост≥ ”крањни: маргаринова, молочна, маслопереробна, комб≥кормова, хл≥бопекарська. «авод Ђƒн≥проспецстальї - виникла електрометалург≥¤ ¤к галузь металург≥йноњ промисловост≥. ост¤нтин≥вський цинковий ≥ 1933 р. ƒн≥пропетровський алюм≥н≥Ївий заводи в ”—–– з''¤вилас¤ кольорова металург≥¤.
5. «начне в≥дставанн¤ модерн≥зац≥њ легкоњ та харчовоњ промисловост≥ в≥д важкоњ ≥ндустр≥њ внасл≥док менших масштаб≥в кап≥тального буд≥вництва ≥ недостатньоњ сировинноњ бази. ” важку ≥ндустр≥ю ”крањни спр¤мовувалос¤ 87,5% асигнованих кошт≥в, а в легку та харчову -12,5% .
6. ¬ищ≥ темпи вит≥сненн¤ приватного сектора в економ≥ц≥ ”крањни, н≥ж у —–—– загалом. якщо в початковий пер≥од непу приватний сектор у республ≥ц≥ давав 25% виробництва промисловоњ продукц≥њ, то 1928 р. - лише 12% (по —–—– - 17%).
Ќезважаючи на те, що жодна з перших довоЇнних п''¤тир≥чок не була виконана в повному обс¤з≥, все ж ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ вивела ”крањну на новий р≥вень промислового розвитку, зм≥нивши структуру господарства: зросла частка промисловост≥ в пор≥вн¤нн≥ з часткою с≥льського господарства в загальному обс¤з≥ валовоњ продукц≥њ республ≥ки; у валов≥й продукц≥њ самоњ промисловост≥ дедал≥ б≥льше дом≥нуЇ виробництво засоб≥в виробництва; др≥бна промислов≥сть вит≥сн¤Їтьс¤ великою ≥ндустр≥Їю.
ћодерн≥зац≥¤ промисловост≥ спри¤ла посиленню процесу урбан≥зац≥њ, насл≥дком чого стала украњн≥зац≥¤ м≥ст. ‘ормуютьс¤ нац≥ональний украњнський роб≥тничий клас та ≥нтел≥генц≥¤. ‘орсована ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ стимулювала й негативн≥ тенденц≥њ в господарств≥ ”крањни: прив≥лейоване, дом≥нуюче становище групи Ђјї (виробництво засоб≥в виробництва) пор≥вн¤но з групою ЂЅї (виробництво предмет≥в споживанн¤). ” перш≥ п''¤тир≥чки ставку було зроблено на побудову й реконструкц≥ю п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в.
ѕромисловий потенц≥ал ”крањни формувавс¤ диспропорц≥йно: посилювалис¤ ≥ розширювалис¤ традиц≥йно ≥ндустр≥альн≥ райони - ƒонбас та ѕридн≥пров''¤, а промислов≥сть досить густо заселеного ѕравобережж¤ пом≥тно в≥дставала у темпах розвитку. ќстаточно зламано механ≥зм саморегул¤ц≥њ економ≥ки. Ќаростаюча централ≥зац≥¤ економ≥чного житт¤ призвела до формуванн¤ командно-адм≥н≥стративноњ системи.
Ќасл≥дки ≥ндустр≥ал≥зац≥њ були неоднозначними. ÷е позитивн≥ зрушенн¤: вих≥д ”крањни на ¤к≥сно новий р≥вень промислового розвитку, прогресивн≥ зм≥ни в структур≥ господарюванн¤ на користь промисловост≥, дос¤гненн¤ промислов≥стю республ≥ки за низкою головних ≥ндустр≥альних показник≥в Ївропейського та св≥тового р≥вн¤, урбан≥зац≥¤, швидке формуванн¤ нац≥онального роб≥тничого класу та ≥н. ‘орсована ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ стимулювала по¤ву багатьох негативних тенденц≥й: дом≥нуюче, прив≥лейоване становище виробництва засоб≥в виробництва, побудова, реконструкц≥¤ п≥дприЇмств-монопол≥ст≥в, заморожуванн¤ значних кошт≥в у незавершених об''Їктах, диспропорц≥йне ≥ нер≥вном≥рне формуванн¤ промислового потенц≥алу республ≥ки, наростаюча централ≥зац≥¤ економ≥чного житт¤, поверненн¤ до командних метод≥в управл≥нн¤, посиленн¤ експлуатац≥њ труд¤щих, поглибленн¤ в≥дчуженост≥ роб≥тничого класу в≥д засоб≥в виробництва.
олектив≥зац≥¤:
–ад¤нське кер≥вництво, вз¤вши курс на модерн≥зац≥ю промислового потенц≥алу крањни, з≥ткнулос¤ з проблемами: кошти, сировина ≥ робоч≥ руки дл¤ розвитку ≥ндустр≥њ. ќдержати все це можна було в≥д сел¤нства, що становило б≥льш≥сть населенн¤. —тал≥н ≥ його оточенн¤ дедал≥ б≥льше переконувались, що потреби ≥ндустр≥ал≥зац≥њ прост≥ше ≥ гарантован≥ше можна задовольнити, спираючись не на 25-30 млн. ≥ндив≥дуальних сел¤нських господарств, а на 200-300 тис. колгосп≥в. ¬изр≥ла думка про кардинальну зм≥ну вектора залежност≥: не держава мусила залежати в≥д значноњ к≥лькост≥ неконтрольованих ≥ндив≥дуальних сел¤нських господарств, а сконцентрован≥ у велик≥ сп≥льн≥ господарства сел¤ни мусили перебувати в залежност≥ в≥д державних структур. олектив≥зац≥¤ - це не т≥льки зручний зас≥б забезпеченн¤ зростаючого населенн¤ м≥ст та арм≥њ продовольством, а промисловост≥ - сировиною ≥ робочою силою. ¬она мала стимулювати процес пролетаризац≥њ сел¤нства ≥ разом з ≥ндустр≥ал≥зац≥Їю в≥дкривала шл¤х до л≥кв≥дац≥њ багатоукладност≥ в економ≥ц≥.
¬осени 1928 р. в ”крањн≥ було колектив≥зовано лише 4% сел¤нського землекористуванн¤. ѕерех≥д до пол≥тики суц≥льноњ колектив≥зац≥њ 1929 р. поклав початок кардинальних зм≥н у с≥льському господарств≥. —ел¤н почали насильно заган¤ти до колгосп≥в. ќсновну протид≥ю цей процес викликав з боку заможних сел¤н - Ђкуркул≥вї. олектив≥зац≥¤ супроводжувалас¤ Ђпол≥тикою л≥кв≥дац≥њ куркульства ¤к класуї. ѕерша хвил¤ розкуркуленн¤ - з др. пол. с≥чн¤ до поч. березн¤ 1930 р. ≥ охопила 309 район≥в (2524 тис. сел¤н. господарств), на 10 березн¤ - 61887 господарств- 2,5%.
—ел¤нство чинило оп≥р стал≥нськ≥й пол≥тиц≥, в≥дбулис¤ збройн≥ виступи сел¤н. 2 березн¤ 1930 р. у Ђѕравд≥ї виходить статт¤ Ђ«апамороченн¤ в≥д усп≥х≥вї - Ђперегиниї в процес≥ колектив≥зац≥њ звинувачено м≥сцеву владу. ѕочавс¤ масовий вих≥д сел¤н ≥з колгосп≥в. –еакц≥Їю став курс на поглибленн¤ розколу села та зм≥на метод≥в примусу. ’то виходив з колгосп≥в - чекали п≥двищен≥ податки, њм в≥дводилис¤ г≥рш≥ земл≥, не поверталис¤ худоба ≥ реманент, а колгоспникам держава гарантувала п≥льги та кредити. ¬осени 1930 р. у колгоспах залишилос¤ менше третини сел¤нських двор≥в. ¬иходили середн¤ки, залишалис¤ незаможники.
¬≥дступ тривав недовго - вже у вересн≥ 1930 р. ÷ ¬ ѕ(б) роз≥слав по республ≥ках директивного листа Ђѕро колектив≥зац≥юї. ”крањна мала подвоњти р≥вень усусп≥льненн¤ ≥ прот¤гом 1931 р. в основному зак≥нчити суц≥льну колектив≥зац≥ю, р≥шуч≥шими методами ≥ темпами п≥шов процес розкуркуленн¤. ѕрот¤гом 1930 р. з ”крањни було депортовано майже 75 тис. сел¤нських родин, а з к≥нц¤ року й до червн¤ 1931 р. - 23,5 тис., за роки суц≥льноњ колектив≥зац≥њ було експропр≥йовано понад 200 тис. сел¤нських господарств.
Ќе кращою була дол¤ украњнських сел¤н, що залишилис¤ жити в республ≥ц≥. ” грудн≥ 1932 р. було введено Ђвнутр≥шн≥й паспортї, що не давало можливост≥ без дозволу м≥сцевоњ влади перењхати до м≥ста не т≥льки Ђкуркул¤мї, але й б≥дним сел¤нам. ÷е р≥шенн¤ оф≥ц≥йноњ влади прив''¤зувало сел¤нина до земл≥, знову його закр≥пачувало. ÷≥ обставини змушували одноос≥бника вступати до колгоспу. ” 1932 р. колгоспи об''Їднували майже 70% сел¤нських господарств, 80% пос≥вних площ республ≥ки. ќстанню крапку в колектив≥зац≥њ було поставлено в 1937 p., коли в ”–—– нал≥чувалос¤ 27,3 тис. колгосп≥в, ¤к≥ об''Їднували 96,1% сел¤нських двор≥в ≥ обробл¤ли 99,7% пос≥вних площ.
Ќе забудь сказать: "—пасибо, —ивчик!" ; )
