Ќ≈ѕ
—тановище в ”крањн≥ п≥сл¤ завершенн¤ громад¤нськоњ в≥йни було надзвичайно важким. √осподарство опинилос¤ в стан≥ глибокоњ кризи. „ерез нестатки й розруху сотн≥ тис¤ч людей залишали м≥ста, йдучи до с≥л у пошуках хл≥ба. ”крањнськ≥ земл≥ под≥лили рад¤нська –ос≥¤, ѕольща, –умун≥¤, „ехословаччина. Ќайб≥льша частина ”крањни з населенн¤м майже 40 млн. стала об''Їктом експерименту. ќдним ≥з перших крок≥в на цьому шл¤ху стала запроваджена в роки громад¤нськоњ в≥йни пол≥тика ЂвоЇнного комун≥змуї: проводилас¤ нац≥онал≥зац≥¤ вс≥Їњ промисловост≥ й торг≥вл≥, запроваджувавс¤ продрозкладка. «д≥йснювалос¤ насильство над економ≥кою, над законами економ≥чного розвитку. ѓхнЇ м≥сце зайн¤ли парт≥йн≥ директиви та пол≥тичн≥ р≥шенн¤. ¬насл≥док цього економ≥чна ≥ пол≥тична криза ще б≥льше поглибилас¤. Ђ¬оЇнно-комун≥стичн≥ї методи та розруха швидко руйнували матер≥ально-техн≥чну базу ≥ндустр≥њ, майже знищили торг≥влю, вбивали найменш≥ економ≥чн≥ стимули до продуктивноњ прац≥ й ефективного господарюванн¤, руйнували грошову систему, призвели до зростанн¤ безроб≥тт¤, викликали масове невдоволенн¤.
Ќамаганн¤ не допустити втрати влади б≥льшовики удалис¤ до запровадженн¤ Ќовоњ економ≥чноњ пол≥тики (Ќ≈ѕ).
¬ведена в≥дпов≥дно до р≥шень ’ з''њзду – ѕ(б) у березн≥ 1921 р., Ќ≈ѕ передбачала систему заход≥в, спр¤мованих на обмеженн¤ метод≥в директивного управл≥нн¤, на використанн¤ елемент≥в ринкових в≥дносин: зам≥на продрозкладки продподатком, денац≥онал≥зац≥¤ частини промислових п≥дприЇмств, насамперед др≥бних ≥ середн≥х, допуск приватного кап≥талу, заохоченн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в р≥зних формах, упровадженн¤ в≥льноњ торг≥вл≥, нормал≥зац≥¤ ф≥нансовоњ системи, розвиток кредитно-банковоњ системи, вдосконаленн¤ податковоњ системи, подоланн¤ ≥нфл¤ц≥йних процес≥в тощо. “епер зам≥сть рекв≥зиц≥њ зерна, ¤к це було за ЂвоЇнного комун≥змуї, сел¤нство обкладалос¤ пом≥рним податком. ”р¤д тимчасово в≥дмовивс¤ в≥д створенн¤ колективних господарств. Ѕуло скасовано державний контроль за внутр≥шньою торг≥влею. ƒр≥бн≥ промислов≥ п≥дприЇмства передавались у приватн≥ руки на правах оренди. ¬ажка промислов≥сть, банки, транспорт ≥ зовн≥шн¤ торг≥вл¤ залишалис¤ державними. ¬≥дроджувалас¤ кооперац≥¤. ” 1928 р., ¤к ≥ можна було передбачити, Ќ≈ѕ зак≥нчила свою недовгу ≥стор≥ю. ѕочавс¤ пер≥од соц≥ал≥стичноњ ≥ндустр≥ал≥зац≥њ, колектив≥зац≥њ с≥льського господарства, стал≥нських п''¤тир≥чок, масових репрес≥й та голодомор≥в.
ѕерший голодомор в ”крањн≥ ставс¤ в 1921-1922 рр. √оловною його причиною були насл≥дки пол≥тики ЂвоЇнного комун≥змуї, тих метод≥в, за допомогою ¤ких б≥льшовицька влада домагалас¤ виконанн¤ нереальних план≥в хл≥бозагот≥вель, незважаючи на неврожай, ¤кий охопив у 1921 р. п≥вденн≥, степов≥ райони ”крањни. ќсобливо т¤жке становище склалос¤ в атеринославськ≥й, «апор≥зьк≥й, ќдеськ≥й ≥ ћиколањвськ≥й губерн≥¤х та на п≥вдн≥ ’арк≥вщини. √олодувало близько 7 млн. Ћютувала еп≥дем≥¤ холери. √олоду можна було уникнути, ¤кби влада не замовчувала його та своЇчасно подбала про перерозпод≥л ресурс≥в. “≥льки в др. пол. 1922 р. було дозволено д≥¤ти м≥жнародн≥й орган≥зац≥њ Ђјмериканська адм≥н≥страц≥¤ допомогиї. „исельн≥сть втрат, пов''¤заних з голодом, становила 1,5 млн ос≥б. ¬ ”крањн≥ голод удалос¤ л≥кв≥дувати лише в 1923 р. ÷е стало результатом не ст≥льки зусиль влади, ск≥льки пол≥пшенн¤ загальноњ економ≥чноњ ситуац≥њ, пов''¤заноњ з першими усп≥хами новоњ економ≥чноњ пол≥тики. ¬ипадки голоду повторювалис¤ на ѕод≥лл≥ в 1925 р.
б) ”крањна та утворенн¤ —–—–
урс на об''Їданн¤ державних утворень був нев≥д''Їмною складовою загального пол≥тичного курсу б≥льшовик≥в. ¬л≥тку 1919 р. вони добилас¤ злитт¤ найголовн≥ших наркомат≥в –ос≥њ та нац≥ональних республ≥к. ” червн≥ 1920 р. 20 член≥в ¬”÷¬ були введен≥ у ¬÷¬ . ¬ с≥чн≥ 1921 р. командувача «бройних —ил ”крањни було п≥дпор¤дковано спец≥альному уповноваженому –евв≥йськради –—‘–– в ”крањн≥. Ќа V ¬сеукрањнському з''њзд≥ –ад (1921 р.) проти договору про в≥йськовий та господарський союз ≥з –ос≥Їю виступили представники опозиц≥йних парт≥й - ” ѕ та л≥вих есер≥в. јле переважна б≥льш≥сть делегат≥в-комун≥ст≥в не п≥дтримала њх ≥ проголосувала за входженн¤ до складу центральних наркомат≥в –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ.
” сфер≥ м≥жнародних в≥дносин. ” с≥чн≥ 1922 р. делегати в≥д рад¤нських республ≥к, у тому числ≥ ”—––, п≥дписали протокол про переданн¤ –—‘–– свого представництва на √енуезьк≥й конференц≥њ. –ос≥йське зовн≥шньопол≥тичне в≥домство фактично узурпувало повноваженн¤ Ђнезалежнихї республ≥к ≥ почало виконувати функц≥њ загальнофедеративноњ структури. –озроблений ….—тал≥ним проект Ђѕро взаЇмов≥дносини –—‘–– з незалежними республ≥камиї передбачав входженн¤ останн≥х до –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ на правах автоном≥њ. ÷е був так званий проект автоном≥зац≥њ. ¬≥н викликав енерг≥йну критику з боку б≥льшост≥ тод≥шнього кер≥вництва ”—––. ѕроти плану автоном≥зац≥њ виступив ≥ ¬.Ћен≥н. ¬≥н запропонував покласти в основу взаЇмов≥дносин рад¤нських республ≥к ≥нший принцип - принцип р≥вних прав у склад≥ федерац≥њ.
10 грудн¤ 1922 р. на VII ¬сеукрањнському з''њзд≥ –ад було схвалено ƒекларац≥ю про утворенн¤ —–—– ≥ проект основ онституц≥њ —–—–. «''њзд звернувс¤ до з''њзд≥в –ад ≥нших рад¤нських республ≥к з пропозиц≥Їю нев≥дкладно оформити створенн¤ —–—–. 30 грудн¤ 1922 р. ≤ з''њзд –ад —–—– затвердив в основному ƒекларац≥ю про утворенн¤ —–—– ≥ —оюзний ƒогов≥р. ѕроцес конституц≥йного оформленн¤ тривав ≥ дал≥. ¬ с≥чн≥ 1924 р. на II з''њзд≥ –ад —–—– було остаточно затверджено онституц≥ю —–—–. ” н≥й права союзних республ≥к обмежувалис¤ значно б≥льшою м≥рою, н≥ж у попередн≥х проектах документ≥в, пов''¤заних з≥ створенн¤м —–—–. ѕринципи р≥вноправност≥ ≥ федерал≥зму практично поступилис¤ автоном≥зац≥њ. —оюзн≥ республ≥ки стали адм≥н≥стративними одиниц¤ми —–—–.
—кажи спасибо —ивчику ;)
