“ретьочервневий виборчий закон зводив нан≥вець проголошену 1905 р. демократ≥ю. ” багатьох районах –ос≥йськоњ ≥мпер≥њ було введено ЂвоЇннийї або ж Ђособливийї стан. ѕер≥од реакц≥њ - це час Ђнадзвичайних заход≥вї у боротьб≥ з революц≥йним рухом, зростанн¤ к≥лькост≥ арешт≥в, свавол≥ воЇнних суд≥в з≥ спрощеною формою судочинства, масових заслань без суду ≥ сл≥дства, погром≥в профсп≥лок, заборони демократичних видань тощо.
ѕ≥сл¤ революц≥њ активно запрацював репресивний апарат. «а звинуваченн¤м у Ђпол≥тичних злочинахї за пер≥од 1907-1909 pp. було засуджено 26 тис. ос≥б, з ¤ких 5 тис. винесено смертн≥ вироки. ” переповнених тюрмах крањни 1909 р. перебувало майже 180 тис. ос≥б. ƒосить в≥дчутним був наступ реакц≥њ в культурно-нац≥ональн≥й сфер≥. Ќевдовз≥ п≥сл¤ третьочервневого виборчого закону цар затвердив постанову ради м≥н≥стр≥в про студентськ≥ орган≥зац≥њ та правила скликанн¤ збор≥в у ст≥нах навчальних заклад≥в, суть його пол¤гала в заборон≥ з≥брань. ”р¤д заборонив викладанн¤ украњнською мовою в школах. Ѕуло скасовано нав≥ть циркул¤р м≥н≥стра осв≥ти 1906 p., у ¤кому свого часу дозвол¤лось вчител¤м Ђвикористовувати малорос≥йську мову дл¤ роз''¤сненн¤ того, що учн≥ не розум≥ютьї.
Ќаступ на демократичн≥ завоюванн¤ революц≥њ став планом, за допомогою ¤кого голова царськоњ –ади м≥н≥стр≥в ѕ. —толип≥н хот≥в створити потужну,централ≥зовану, монол≥тну ≥мпер≥ю, повернути царизмов≥ колишн≥ владу та вплив. ¬ажливе м≥сце в стратег≥чних розрахунках прем''Їр-м≥н≥стра займала аграрна реформа. —амодержавство тривалий час консервувало пом≥щицьке землеволод≥нн¤ та сел¤нську общину. омплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада 1906 p., був лог≥чним продовженн¤м модерн≥зац≥йних процес≥в у –ос≥њ сер. XIX ст. ” його основ≥ лежало три головн≥ ≥дењ: руйнуванн¤ сел¤нськоњ общини, дозв≥л сел¤нину отримати землю в приватну власн≥сть, переселенн¤ сел¤н у малозаселен≥ райони —иб≥ру, —ередньоњ јз≥њ, ѕ≥вн≥чного авказу. —трижнем столип≥нськоњ аграрноњ реформи була ставка на особисту ≥н≥ц≥ативу та конкуренц≥ю, ¤к≥ протиставл¤лис¤ традиц≥йн≥й общинн≥й р≥вност≥ в б≥дност≥.
јграрними перетворенн¤ми ѕ.—толип≥н хот≥в: п≥дн¤ти ефективн≥сть с≥льськогосподарського виробництва, п≥двищити товарн≥сть сел¤нського господарюванн¤, зм≥цнити соц≥альну опору самодержавства на сел≥, вир≥шити проблему аграрного перенаселенн¤. “ак≥ плани були зустр≥нут≥ вороже. ѕроти них виступили прав≥ ≥ л≥в≥ сили. ѕравих не влаштовувало руйнуванн¤ традиц≥йного с≥льського укладу, а л≥в≥ не бажали послабленн¤ протир≥ч на сел≥, ¤к≥ були збудниками революц≥йноњ активност≥ сел¤нства. Ќайб≥льший усп≥х реформи —толип≥на мали в ”крањн≥, що по¤снюЇтьс¤ особливост¤ми ментальност≥ та пот¤гом до ≥ндив≥дуального господарюванн¤.
ќднак остаточно зруйнувати сел¤нську общину не вдалос¤, ¤к ≥ л≥кв≥дувати пом≥щицьке землеволод≥нн¤, зазнала краху ≥ переселенська пол≥тика. Ќа нов≥ земл≥ прот¤гом 1906-1912 pp. вињхало з ”крањни майже 1 млн ос≥б, але лише 1911 р. повернулос¤ додому 68,5% переселенц≥в.
