ѕереважна б≥льш≥сть земель перебувала у власност≥ двор¤нства, а сел¤ни - у кр≥посницьк≥й залежност≥ в≥д пом≥≠щик≥в та держави, в ус≥х сферах житт¤ розвивалис¤ ринков≥ в≥дносини. ѕоглиблю≠вавс¤ сусп≥льний под≥л прац≥, зростала чисельн≥сть м≥сько≠го населенн¤. ѕрот¤гом 1811-1858 рр. м≥ське населен≠н¤ ”крањни зросло в 2,5 раза. –озширювалис¤ пос≥вн≥ площ≥ п≥д техн≥чн≥ культури. ѕроцеси спец≥ал≥зац≥њ спостер≥галис¤ у сад≥вництв≥, город≠ництв≥ та тваринництв≥. ¬они були переконливим ви¤вом пристосуванн¤ с≥льського господарства до потреб внутр≥ш≠нього ринку, ¤кий формувавс¤ в ≥мпер≥њ. «рушенн¤ в с≥льському господарств≥ гальмувалис¤ кр≥посниць≠кою системою господарства.
”продовж пер. пол. XIX ст. в ”крањн≥ зростала к≥льк≥сть п≥дприЇмств, на ¤ких вже використо≠вувалас¤ в≥льнонаймана прац¤. ѕочинаючи з 30-х рр. у промисловост≥ стала викори≠стовуватис¤ удосконалена техн≥ка. «ростаюч≥ потреби в машинах приско≠рили розвиток машинобудуванн¤. ” 50-т≥ рр. потреби в метал≥ задовольн¤ли чавуноливарн≥ та зал≥зоробн≥ п≥дприЇмства.
«бут ≥ закуп≥вл¤ с≥льськогосподарськоњ та промисло≠воњ продукц≥њ≥ зд≥йснювалис¤ через мережу торг≥в, базар≥в, особливо ¤рмарк≥в. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ в ”крањн≥ через чорноморсько-азовськ≥ порти зд≥йснюва≠лас¤ в основному товарами с≥льськогосподарського вироб≠ництва.
–озклад кр≥посницьких в≥дносин ≥ розвиток кап≥тал≥зму зумовили зм≥ни в со≠ц≥альн≥й структур≥. ” 30-50-т≥ рр. зросла к≥льк≥сть пом≥щик≥в, ¤к≥ заснували у своњх маЇт≠ках промислов≥ п≥дприЇмства, переважно цукроварн≥ та гуральн≥. „астина з них зайн¤лас¤ торг≥влею. —аме таким шл¤хом формувалас¤ торговельно-промислова буржуаз≥¤. «а законом 1801 р. сел¤ни д≥стали право купувати незаселен≥ земл≥ у приватну власн≥сть. ап≥тали в≥дкрива≠ли перед ними перспективу заснуванн¤ промислових п≥дприЇмств. ¬они переходили у купецький стан (яхненки, —имиренки, “ерещенко, ’аритоненко, ƒегт¤рьови, ‘едоренки, Ўведови та ≥н.). «б≥льшувалас¤ к≥льк≥сть малоземельних ≥ безземельних сел¤н, ¤к≥ поповнювали новий стан найманих роб≥тник≥в. Ќову соц≥альну групу найманих роб≥тник≥в становили м≥ськ≥ жител≥, зокрема рем≥сники.
ѕ≥д час римськоњ в≥йни (1855 р.)царським ур¤дом було оголошено про створенн¤ державного ополченн¤, ¤кий украњнськ≥ сел¤ни прийн¤ли за в≥дновленн¤ козаччини. ” ињвськ≥й губерн≥њ розгорнувс¤ антикр≥посницький рух Ђ ињвська козаччинаї. √р≥зним попередженн¤м було повстанн¤ Ђпох≥д у “авр≥ю за волеюї, ¤ке охопило 570 с≥л з населенн¤м 75 тис. чолов≥к.
÷ар ќлександр II 30 березн¤ 1856 р. проголосив курс на проведенн¤ реформ. ” кожн≥й губерн≥њ було створено ком≥тети з розробки проект≥в реформ, ¤к≥ мала пот≥м узагальнити √оловна ком≥с≥¤ в ѕетербурз≥. ƒо складу останньоњ ув≥йшло чимало украњнських двор¤н, у то≠му числ≥ √.•алаган, ¬.“арновський та ≥нш≥.
ќлександр ≤≤, портрет нев≥домого автора 1880-х рр.
ѕортрет ќлександра ≤≤.
Ќев≥домий художник, 1880-т≥ рр.
19 лютого 1861 р. ќлександр II п≥дписав Ђћан≥фестї про скасуванн¤ кр≥пацтва ≥ Ђѕоложенн¤ про сел¤н, зв≥льнених в≥д кр≥посноњ залеж≠ност≥ї. —ел¤ни-кр≥паки отримували особисту свободу. «а садиби й польов≥ над≥ли вони мали вносити викуп. ¬насл≥док непосл≥довност≥ та обмеженост≥ реформи 94% сел¤нських с≥мей мали над≥ли до 5 дес¤тин, що було значно менше норми середнього прожиткового м≥н≥муму. ƒо 1907 р. сел¤ни в результат≥ викупноњ операц≥њ виплатили понад 1,5 млрд. крб,, що в дек≥лька раз≥в перевищувало ринкову варт≥сть земл≥.
Ќасл≥дком реформи 1861 р. стало й подальше розшаруванн¤ сел¤нст≠ва. –еформи 60-х рр. мали буржуазний характер ≥ спри¤ли налагодженню ринкових в≥дно≠син, матер≥ально-техн≥чному забезпеченню с≥льськогосподарського вироб≠ництва та п≥днесенню р≥вн¤ агротехн≥ки та зростанню врожайност≥.
!!!!!!!!!!!!!ƒ–”√ќ… »—“ќ„Ќ» !!!!!!!!!!!!!
ўоб уникнути революц≥њ, царський ур¤д пров≥в "визволенн¤ сел¤н" згори. 19 лютого 1861 р. цар ќлександр II п≥дписав ман≥фест про сел¤нську реформу, ¤ким проголосив скасуванн¤ кр≥посного права. —ел¤ни-кр≥паки переставали бути власн≥стю пом≥щик≥в. ќстанн≥ за встановлен≥ повинност≥ Ч роботою або гр≥шми Ч мусили надати в пост≥йне користуванн¤ сел¤н "садибну ос≥л≥сть" ≥ перший над≥л польовоњ земл≥.
ќск≥льки в б≥льшост≥ пов≥т≥в ”крањни земл¤ була високоњ ¤кост≥, тут встановлювали менш≥, н≥ж в ≥нших районах –ос≥њ, норми сел¤нського над≥лу* ƒо того ж пом≥щики залишили соб≥ найкращ≥ земл≥, а сел¤нам вид≥лили найг≥рш≥, позбавили њх випас≥в, водопоњв, лук, л≥с≥в та ≥нших уг≥дь.
≤нтересам пом≥щик≥в в≥дпов≥дала також викупна операц≥¤, ¤ку проводив царський ур¤д. «агалом сел¤ни мали внести викупних платеж≥в приблизно в 4 рази б≥льше в≥д тогочасноњ ринковоњ вартост≥ земл≥.
—ерйозн≥ зм≥ни в економ≥чному житт≥ зумовили необх≥дн≥сть перетворень в ус≥й державн≥й систем≥. “ому прот¤гом 60Ч70-х рок≥в було проведено низку адм≥н≥стративно-пол≥тичних реформ, ¤к≥ охопили основн≥ складов≥ житт¤ ≥мпер≥њ: земську, судову, в≥йськову, осв≥тню, цензурну та ≥н.
«а земською реформою в ус≥х украњнських губерн≥¤х, кр≥м ѕравобережж¤ Ч з остраху в≥д можливого дом≥нуванн¤ польськоњ шл¤хти, були створен≥ виборн≥ органи влади у масштабах губерн≥й та пов≥т≥вЧ земськ≥ установи. ¬они займалис¤ розвитком охорони здоров''¤, осв≥тою, вдосконаленн¤м с≥льськогосподарського виробництва, культурою тощо.
¬ажливе значенн¤ мала судова реформа, за ¤кою запроваджувавс¤ позастановий, в≥дкритий, незалежний в≥д адм≥н≥страц≥њ суд. ќбов''¤зковою була участь у судочинств≥ двох стор≥н: прокурора, ¤кий п≥дтримував звинуваченн¤, та адвоката Ч представника захисту. ѕровину п≥дсудного визначали прис¤жн≥ зас≥дател≥.
ѕрот¤гом 1862Ч1874 рр. зд≥йснювалас¤ в≥йськова реформа. Ѕуло л≥кв≥довано рекрутськ≥ набори ≥ запроваджено загальну в≥йськову повинн≥сть дл¤ вс≥х чолов≥к≥в, ¤к≥ дос¤гли в≥ку 20 рок≥в. ѕроведено переозброЇнн¤ ≥ переобмундируванн¤ арм≥њ тощо.
«г≥дно з осв≥тньою реформою запроваджувалас¤ Їдина система початковоњ осв≥ти, встановлювалис¤ два типи г≥мназ≥й Ч класична та реальна, надавалас¤ певна автоном≥¤ ун≥верситетам. ƒл¤ дорослого населенн¤ в≥дкривалис¤ нед≥льн≥ школи.
ќдночасно з де¤кою л≥берал≥зац≥Їю осв≥ти ур¤д посилив контроль за видавничою д≥¤льн≥стю. «а законом 1865 p. цензурн≥ установи передавалис¤ з в≥данн¤ ћ≥н≥стерства народноњ осв≥ти до ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ. ќдночасно д≥¤ла церковна цензура.
’оч реформи 60Ч70-х рок≥в, насамперед сел¤нська, були обмеженими й непосл≥довними, вони прискорили в ”крањн≥ процес формуванн¤ ≥ндустр≥ального сусп≥льства. «б≥льшувалас¤ к≥льк≥сть промислових п≥дприЇмств: упродовж останньоњ третини XIX ст. з 3712 до 5301, јктивно розвивавс¤ транспорт, зокрема зал≥зничний ≥ водний. Ћише впродовж 1866Ч1879 pp. в ”крањн≥ прокладено понад 4,5 тис. верст зал≥зничних кол≥й.
–озвиток транспорту п≥двищив попит на паливо та метал. Ќа баз≥ використанн¤ багатих запас≥в корисних копалин ѕ≥вдн¤ ”крањни створюютьс¤ кам''¤новуг≥льна, зал≥зорудна та металург≥йна галуз≥ промисловост≥. ¬же з поч. 1870-х рок≥в ƒонбас за р≥внем видобутку вуг≥лл¤ пос≥в перше м≥сце в ≥мпер≥њ. Ќаприк≥нц≥ стол≥тт¤ ”крањна давала понад 57 % видобутку руди в –ос≥њ та 52 % загальнорос≥йськоњ виплавки чавуну.
“екстильна промислов≥сть в ”крањн≥ не розвивалас¤ у зв''¤зку з конкуренц≥ю з продукц≥Їю рос≥йських фабрик, що користувалис¤ протекц≥Їю царського ур¤ду.
ѕевний вплив на розвиток промисловост≥ мав ≥ноземний кап≥тал, приплив ¤кого пом≥тно посиливс¤ з 80-х рок≥в XIX ст. ќсобливо великий пот≥к бельг≥йських, французьких, англ≥йських ≥ американських кап≥тал≥в ринув у г≥рничу промислов≥сть ”крањни.
” пореформений пер≥од швидко зб≥льшувалос¤ ≥ндустр≥альне населенн¤, зростали м≥ста, були створен≥ нов≥ промислов≥ центри. Ќа 1897 р. м≥ське населенн¤ ”крањни становило бл. 13 % загальноњ к≥лькост≥ населенн¤. ≥льк≥сть др≥бних м≥ст ≥з населенн¤м до 10 тис. ос≥б скоротилас¤ майже удв≥ч≥. ¬ них проживало т≥льки 11,8 % м≥ського населенн¤.
¬одночас подвоњлась к≥льк≥сть пор≥вн¤но великих ≤ середн≥х м≥ст. ўоправда, ≥ндустр≥ал≥зац≥¤ та урбан≥зац≥¤ мало торкнулис¤ украњнц≥в, ¤к≥ становили у 1897 р. 73 % загальноњ к≥лькост≥ населенн¤ ≥ т≥льки «ќ % м≥ського.
Ўвидкий розвиток кап≥тал≥зму в промисловост≥ та с≥льському господарств≥, на¤вн≥сть численних пережитк≥в кр≥посництва поглиблювали соц≥альн≥ суперечност≥, були причинами незгасноњ боротьби в м≥ст≥ й на сел≥.
¬насл≥док реформи 1861 р., проведеноњ в ≥нтересах пом≥щик≥в, економ≥чне становище основноњ маси сел¤нства значно пог≥ршилос¤. “ому з 70-х рок≥в в ”крањн≥ гострого характеру набираЇ анти-пом≥щицький сел¤нський рух. ўе б≥льше в≥н посиливс¤ наприк≥нц≥ XIX ст.: за неповними даними, лише прот¤гом 1890Ч1900 рр. в≥дбулос¤ понад 150 заворушень сел¤н.
Ќадзвичайно важкими були умови житт¤ та прац≥ роб≥тник≥в, ¤к≥ спонукали њх до боротьби за своњ права. “≥льки прот¤гом 1880Ч1894 рр. в ”крањн≥ в≥дбулос¤ 97 страйк≥в ≥ 13 заворушень. «агальна к≥льк≥сть учасник≥в страйк≥в становило 29 тис. ос≥б.
ќтже, ”крањна, незважаючи на колон≥альну пол≥тику царату, щодо економ≥чного розвитку пос≥дала в –ос≥йськ≥й ≥мпер≥њ одне з перших м≥сць. ќднак њњ економ≥ка значною м≥рою мала однобокий характер. Ќаприк≥н. XIX ст. ”крањна давала 70 % ус≥Їњ продукц≥њ добувноњ промисловост≥, тод≥ ¤к у переробн≥й њњ частка становила лише 15%. ќсоблив≥стю економ≥чного розвитку ”крањни було й те, що нагромадженн¤ кап≥талу в≥дбувалос¤ не в руках украњнц≥в, а в руках њхн≥х чужонац≥ональних експлуататор≥в.
