” результат≥ становленн¤ нац≥ональноњ ≥нтел≥генц≥њ в ”крањн≥, ¤к ≥ в ус≥й —х≥дн≥й ™вроп≥, починаЇтьс¤ в≥дродженн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥. ѕоштовхом до цього став той факт, що ран≥ше, ≥з запровадженн¤м кр≥пацтва, маса людей почала претендувати на двор¤нство з остраху бути записаними до сел¤н й потрапити у кр≥паки. ƒл¤ вир≥шенн¤ цього питанн¤ рос≥йський ур¤д створив спец≥альний орган Ч √ерольд≥ю, ¤ка розпочала перев≥рку п≥дстав претендент≥в на двор¤нство. ” процес≥ пошуку в≥дпов≥дних документ≥в серед представник≥в пров≥дноњ верстви украњнського сусп≥льства на меж≥ ’”Ћ≤ЧXIX ст. з''¤вл¤Їтьс¤ зац≥кавленн¤ нац≥ональною ≥стор≥Їю, етнограф≥Їю, фольклором. ÷е спри¤ло усв≥домленню сп≥льност≥ соц≥ально-економ≥чних, пол≥тичних ≥ культурних ≥нтерес≥в ус≥х верств украњнського народу.
„ималу роль у нац≥ональному в≥дродженн≥ в≥д≥грало формуванн¤ новоњ украњнськоњ л≥тератури з ч≥ткими рисами нац≥ональноњ своЇр≥дност≥. ¬ажливою под≥Їю стала публ≥кац≥¤ у 1798 р. "≈нењди" ≤. отл¤ревського, написаноњ народною украњнською мовою. ¬елике значенн¤ дл¤ пробудженн¤ нац≥ональноњ св≥домост≥ мали художн≥ твори ™. √реб≥нки, √. в≥тки-ќснов''¤ненки, науков≥ прац≥ професор≥в ињвського та ’арк≥вського ун≥верситет≥в ћ. ћаксимовича та ≤. —резневського. Ќеможливо переоц≥нити в цьому контекст≥ "≤стор≥ю –ус≥в", анон≥мний автор ¤коњ доводив, що ”крањна маЇ вс≥ права на в≥дновленн¤ державност≥.
«начне п≥днесенн¤ в крањн≥ викликали ¬елик≥ французька революц≥¤ та рос≥йсько-французька в≥йна 1812 р. јктивними прихильниками радикальноњ реформац≥њ сусп≥льства стали в≥дом≥ громадськ≥ та культурн≥ д≥¤ч≥ ¬. алн≥ст, ¬. араз≥н, √. ¬инський, ќ. ѕол≥цин, ¬. ѕассек, ≤. ќрлай, ≤. отл¤ревський та ≥н. «окрема, ¬. апн≥ст в "ќд≥ на рабство" ≥ драм≥ "ябеда" см≥ливо виступив проти анти-1 народноњ феодально-кр≥посницькоњ системи. √уман≥стичн≥ ≥дењ украњнських просв≥тител≥в п≥дтримало нове покол≥нн¤ патр≥от≥в.
ќдним ≥з ви¤в≥в волелюбних прагнень стало виникненн¤ в ”крањн≥ таЇмних пол≥тичних товариств, њх р≥зновидом було масонство Ч заснований на поч. ’V≤≤≤ ст. космопол≥тичний рел≥г≥йно-етичний рух, альтернативний державним структурам ≥ державн≥й ≥деолог≥њ. Ќайб≥льша масонська ложа д≥¤ла в ѕолтав≥ п≥д назвою "Ћюбов до ≥стини".
Ќевдоволенн¤ самодержавно-кр≥посницьким режимом в≥дчувалос¤ й серед передовоњ частини оф≥цер≥в-двор¤н, ¤к≥ ставили за мету зм≥нити пан≥вний лад. Ќай¤скрав≥ше ц≥ ≥дењ ви¤вилис¤ у декабристському рус≥, т≥сно пов''¤заному з ”крањною. …ого представники вимагали поваленн¤ абсолютизму та створенн¤ республ≥ки, л≥кв≥дац≥њ кр≥пацтва, р≥вних прав дл¤ вс≥х, свободи господарського розвитку. ќднак декабристськ≥ орган≥зац≥њ не надавали належного значенн¤ нац≥ональному питанню.
¬ажливими осередками сусп≥льно-пол≥тичного руху в ”крањн≥ у друг≥й чверт≥ XIX ст. були навчальн≥ заклади, насамперед ’арк≥вський та ињвський ун≥верситети. ѕ≥д впливом повстанн¤ декабрист≥в на поч. 1826 р. виник таЇмний пол≥тичний гурток у ’арк≥вському ун≥верситет≥. ¬≥льнодумство було поширене серед професор≥в та студент≥в Ќ≥жинськоњ г≥мназ≥њ.
” 40-х роках XIX ст. на боротьбу проти пан≥вного ладу стають нов≥ сили не лише двор¤нськоњ, а й р≥зночинноњ ≥нтел≥генц≥њ. ¬иникають таЇмн≥ пол≥тичн≥ орган≥зац≥њ, члени ¤ких прагнули не т≥льки зв≥льненн¤ сел¤н в≥д кр≥пацтва, а й нац≥ональноњ свободи ”крањни. ѕершою з них було ирило-ћефод≥њвське товариство (братство), засноване у с≥чн≥ 1846 р. у иЇв≥. ¬оно ув≥брало в себе цв≥т украњнськоњ думки, людей, ¤к≥ мали величезний вплив на переб≥г ≥ розвиток украњнського в≥дродженн¤. “ут були ≥сторик ћ. остомаров, письменник ≥ громадський д≥¤ч ѕ. ул≥ш, професор ћ. √улак, видатн≥ етнографи 0. ћаркевич ≥ ¬. Ѕ≥лозерський Ч усього майже 100 братчик≥в. ќкрасою товариства був √ен≥альний поет “арас Ўевченко. ¬иданий у 1840 р. у ѕетербурз≥ перший зб≥рник його поез≥й " обзар" в≥дразу здобув Ўевченков≥ широку л≥тературну славу й справив надзвичайний вплив на пробудженн¤ украњнськоњ нац≥ональноњ св≥домост≥.
ѕрограмн≥ ≥дењ Ѕратства, зокрема, передбачали: 1) створенн¤ демократичноњ федерац≥њ слов''¤нських народ≥в, очолюваноњ ”крањною, на принципах р≥вност≥ та суверенност≥; 2) майбутнЇ сусп≥льство мало будуватис¤ на засадах христи¤нськоњ морал≥ шл¤хом зд≥йсненн¤ низки реформ; 3) скасуванн¤ самодержавства, кр≥посного права та стан≥в, встановленн¤ демократичних прав ≥ свобод дл¤ громад¤н; 4) зр≥вн¤нн¤ у правах ус≥х слов''¤нських народ≥в . щодо њх нац≥ональноњ мови, культури, осв≥ти тощо.
ирило-ћефод≥њвське товариство ≥снувало недовго. ”же на поч. 1847 р. його члени були заарештован≥ й суворо покаран≥. јле значенн¤ братства було величезним. …ого ≥дењ та програма надовго визначали головн≥ напр¤ми украњнського нац≥онального в≥дродженн¤.
Ќезважаючи на вс≥ зусилл¤, царський ур¤д був безсилим перешкодити зростанню нац≥онально-визвольного руху в ”крањн≥, в≥двернути крах кр≥посноњ системи, що назр≥вав.
