Ќаприк≥нц≥ XVIII ст. внасл≥док под≥л≥в ѕольщ≥ зах≥дноукрањнськ≥ земл≥ площею понад 60 тис, кв. км з населенн¤м 2,5 млн. ос≥б (у тому числ≥ 2 млн. украњнц≥в) стали колон≥Їю јвстр≥йськоњ ≥мпер≥њ, њхнЇ населенн¤ жило в умовах жорстокого соц≥ально-економ≥чного визиску. ¬ адм≥н≥стративному в≥дношенн≥ вони належали до р≥зних частин ≥мпер≥њ. ѕереважна б≥льш≥сть зах≥дних украњнц≥в жили в √аличин≥, об''Їднан≥й з польськими територ≥¤ми, «акарпатт¤ належало ”горському корол≥вству, а ѕ≥вн≥чна Ѕуковина вид≥л¤лас¤ в окрему адм≥н≥стративну одиницю. ” √аличин≥ украњнц≥ та пол¤ки складали приблизно по 40% населенн¤, причому украњнц≥ насел¤ли переважно —х≥дну √аличину, а пол¤ки - «ах≥дну. ўе 10% населенн¤ √аличини було Їврейським. ” Ѕуковин≥ пров≥дн≥ позиц≥њ займали румунськ≥ бо¤ри, а в «акарпатт≥ - угорськ≥ пом≥щики. ѕереважна б≥льш≥сть украњнц≥в у вс≥х трьох област¤х, п≥дконтрольних јвстр≥њ, була с≥льським населенн¤м.
–еформи, проведен≥ …осипом II, торкнулис¤ ≥ зах≥дно-украњнських земель. ¬≥дбулас¤ низка реформ Ђосв≥ченого абсолютизмуї австр≥йськоњ ≤мператриц≥ ћар≥њ-“ерез≥њ (1740-1780) та њњ сина …осипа II (1780-1790) - аграрна ре≠форма: зв≥льненн¤ сел¤н з особистоњ залежност≥ в≥д по≠м≥щик≥в, зд≥йсненн¤ суду над сел¤нами спец≥альним державним чиновником; ч≥тке визначенн¤ роз≠м≥ру панщини; церковна реформа: зр≥вн¤нн¤ прав католи≠цькоњ, протестантських ≥ греко-католицькоњ церков та забезпеченн¤ однакових можливостей вступу до ун≥верситет≥в та на державну службу, куп≥вл≥-продажу земл≥ тощо; п≥дпор¤дкуванн¤ церк≠ви держав≥ та наданн¤ св¤щенникам статусу державних службовц≥в; осв≥тн¤ реформа: л≥кв≥дац≥¤ ордену Їзуњт≥в (1773) та в≥дкритт¤ у Ћьвов≥ ун≥верситету (1784); запро≠вадженн¤ системи початкових ≥ середн≥х шк≥л (1777). Ќезаба≠ром нововведенн¤ було зведено нан≥вець наступними австр≥й≠ськими правител¤ми.
јвстр≥йська буржуазна революц≥¤ 1848 р. призвела до повного скасуванн¤ панщини ≥ пожвавленн¤ пол≥тичного житт¤ на зах≥дноукрањнських земл¤х. ” кв≥тн≥ 1848 р . пол¤ки у Ћьвов≥ створили св≥й пол≥тичний орган - ÷ентральну раду народову ≥ почали формувати загони Ќац≥ональноњ гвард≥њ. 2 травн¤ 1848 р. у Ћьвов≥ була створена ≥ перша украњнська пол≥тична орган≥зац≥¤ - √оловна руська рада, основною вимогою ¤коњ був под≥л √аличини на польську ≥ украњнську частини з окремими адм≥н≥страц≥¤ми. ¬≥денська адм≥н≥страц≥¤ не п≥дтримала вимог зах≥дних украњнц≥в, обмеживши њх д≥¤льн≥сть сферою культури. ” листопад≥ 1848 р. у Ћьвов≥ почалис¤ озброЇн≥ з≥ткненн¤ м≥ж австр≥йськими в≥йськами ≥ польськими загонами Ќац≥ональноњ гвард≥њ. јвстр≥йц≥, розгромивши польський рух, перестали п≥дтримувати й украњнськ≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ незабаром припинили своЇ ≥снуванн¤.
