–озвиток людини на територ≥њ ”крањни в≥дбувавс¤ в основному по тих же напр¤мках, що ≥ в ≥нших рег≥онах ≥ заселенн¤ сталось близько 1 млн. рок≥в тому. ¬ид≥л¤ють так≥ пер≥оди розвитку перв≥сного ладу: кам''¤ний (палеол≥т, мезол≥т, неол≥т), м≥дно-бронзовий та зал≥зний. ƒе¤к≥ досл≥дники п≥сл¤ кам''¤ного вм≥щають перех≥дний в≥к - м≥дно-кам''¤ний (енеол≥т).
ѕалеол≥т тривав в≥д по¤ви першоњ людини близько м≥льйона рок≥в тому до†10 тис. рр. до н.е. ¬ його ранн≥й пер≥од перв≥сна людина вм≥ла виготовл¤ти прим≥тивн≥ засоби прац≥ з каменю та дерева. ќсновними зан¤тт¤ми людини були збиральництво ≥ полюванн¤. —оц≥альною формою ≥снуванн¤ раннього палеол≥ту було людське стадо. ¬они жили в печерах або хижах ≥з дерева та к≥сток мамонта. †«а середнього палеол≥ту (150 -†35 тис. рр.†до н.е.), з''¤вл¤Їтьс¤ неандерталець - людина нового ф≥зичного типу, дос¤гненн¤м ¤коњ було видобуванн¤ та використанн¤ вoгню, що зменшило залежн≥сть в≥д природи.
Ќа зм≥ну неандертальцев≥ в епоху п≥знього палеол≥ту (35 - 11 тис. рр. до н.е.) приходить кроманьйонець - Улюдина розумнаФ. «''¤вл¤ютьс¤ р≥зц≥, в≥стр¤ стр≥л, к≥ст¤н≥ гарпуни. Ѕудуютьс¤ земл¤нки. ” соц≥альн≥й орган≥зац≥њ на зм≥ну перв≥сному стаду приходить родова община з колективною власн≥стю на засоби виробництва
.†” пер≥од п≥знього палеол≥ту постають першооснови рел≥г≥йноњ св≥домост≥ ≥ палеол≥тичне мистецтво.
ѕалеол≥т зм≥нюЇтьс¤ мезол≥том (10 - 6 тис. рр. до н.е.).† «никають льодовики, людина винаходить лук ≥ стр≥ли. ѕо¤ва цього знар¤дд¤ полюванн¤ мала надзвичайно важлив≥ насл≥дки: суттЇво зросла продуктивн≥сть прац≥ мисливц≥в Ч вбивати тварин можна було з≥ значноњ в≥дстан≥, а птах≥в Ч на льоту; вона спри¤ла перебудов≥ соц≥ального житт¤, оск≥льки людина могла сама себе прохарчувати, багатолюдн≥ мисливськ≥ колективи розпалис¤ ≥ на зм≥ну њм прийшла ≥ндив≥дуал≥зац≥¤ виробництва та споживанн¤, пом≥тно зросла роль парноњ с≥м''њ. ќсновними р≥зновидами господарюванн¤ стають полюванн¤, рибальство, починаЇтьс¤ прирученн¤ тварин - собаки та свин≥.
” неол≥т≥ (6 - 4 тис. рр. до н.е.) в≥дбуваЇтьс¤ поступовий перех≥д в≥д збиральництва ≥ полюванн¤ до землеробства ≥ скотарства (неол≥тична революц≥¤).† Ќеол≥тична революц≥¤ характеризуЇтьс¤: 1) винайденн¤м ≥ поширенн¤м нових способ≥в виготовленн¤ знар¤дь прац≥; 2) виникненн¤м нових вид≥в виробництва та виготовленн¤м штучних продукт≥в (шл≥фуванн¤ ≥ свердл≥нн¤ каменю, з''¤вл¤ютьс¤ штучн≥ матер≥али - обпалена глина, а пот≥м - тканина); 3) переходом до ос≥лого способу житт¤ (сус≥дська община зм≥нюЇ родову орган≥зац≥ю людей, матр≥архат зм≥нюЇ†патр≥архат); 4) активним формуванн¤м стад св≥йських тварин, використанн¤м њх ¤к т¤гловоњ сили; 5)†зрушенн¤ми у демограф≥чн≥й сфер≥.†
≈неол≥т - перех≥дна епоха в≥д кам''¤ного до м≥дного в≥ку (4 - 3 тис. рр. до н.е.) - пов''¤зана з використанн¤м метал≥в. ” цей пер≥од на територ≥њ ”крањни формуютьс¤ основн≥ групи племен - землероби на ѕравобережж≥ ≥ скотар≥ на п≥вдн≥ та п≥вденному заход≥. «емлероби, т¤ж≥ючи до ос≥лост≥, винайшли рало, змайстрували ст≥л, склали п≥ч, побудували велик≥ укр≥плен≥ поселенн¤, а скотар≥, схильн≥ до м≥грац≥њ, приручили кон¤, активно експлуатували кол≥сний транспорт, удосконалювали зброю. ¬≥дбуваЇтьс¤ перший сусп≥льний под≥л прац≥. ѕо¤ва надлишк≥в с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ приводить до майновоњ нер≥вност≥ ≥ обм≥ну продуктами. ¬ид≥л¤Їтьс¤ родоплем≥нна верх≥вка, ¤ка привласнюЇ результати прац≥ й зосереджуЇ владу.
Ќайб≥льш вивченою археолог≥чною культурою† ц≥Їњ епохи на територ≥њ ”крањни Ї трип≥льська. —учасн≥ археологи визначають рамки ≥снуванн¤ трип≥льськоњ культури поч. 4 - к≥н. 3 тис. рр. до н.е. “еритор≥¤, заселена трип≥льц¤ми - в≥д —ловаччини та –умун≥њ до —лоб≥дськоњ ”крањни, в≥д „ерн≥гова до „орного мор¤. ќснову “рип≥льськоњ культури, на њњ ранньому етап≥, складали балканськ≥ землеробсько-скотарськ≥ племена. “рип≥льц≥, ¤к≥ поселились на ѕравобережж≥ ”крањн≥, були фактично найдавн≥шими хл≥боробськими племенами. ќбробл¤ючи землю дерев''¤ним плугом з кам''¤ним або к≥ст¤ним лемехом, вони вирощували пшеницю, ¤чм≥нь, просо. ќкр≥м цього, трип≥льц≥ розводили др≥бну рогату худобу, та коней, свиней. —елились трип≥льц≥ у басейнах р≥чок.
” бронзовий в≥к (2 - 1 тис. рр. до н.е.) вплив на сусп≥льний розвиток мали чинники: зм≥на кл≥матичних умов (зб≥льшенн¤ вологост≥); п≥двищенн¤ завд¤ки бронз≥ продуктивност≥ знар¤дь прац≥ та боЇздатност≥ зброњ; актив≥зац≥¤ м≥грац≥йних процес≥в. ѕоглиблюЇтьс¤ спец≥ал≥зац≥¤ в господарському житт≥. Ќа теренах степовоњ ”крањни дом≥нувало скотарство. ѕом≥тно зростала роль чолов≥ка в землеробств≥, скотарств≥, обм≥н≥, у вс≥х сферах сусп≥льного житт¤. «''¤вивс¤ додатковий продукт, ¤кий спричив майнову та соц≥альну диференц≥ац≥ю сусп≥льства. « великос≥мейноњ громади виокремилос¤ мала с≥м''¤ найближчих кровних родич≥в. ‘ормуютьс¤ союзи племен. ”складнюЇтьс¤ сусп≥льна орган≥зац≥¤, утворюютьс¤ органи кер≥вництва, виокремивс¤ стан воњн≥в. ѕрот¤гом ц≥Їњ доби на територ≥њ ”крањни ≥снувало к≥лька археолог≥чних культур - ¤мна, зрубна, культура багатопружковоњ керам≥ки, катакомбна та ≥нш≥. Ѕронзова епоха на територ≥њ ”крањни була фактично завершальною стад≥Їю перв≥сногоp
ладу. †
“рип≥́льська культу́ра, культу́ра укуте́н≥ (рум. Cucuteni, або культурна сп≥льн≥сть Ђ укуте́н≥-“рип≥́лл¤ї)†Ч археолог≥чна культура час≥в енеол≥ту, назва ¤коњ походить в≥д назви тод≥ села “рип≥лл¤ на ињвщин≥ (у вказан≥й Ђрозширен≥йї назв≥ культури присутн¤ ще назва румунського села укутень). ультура набула найб≥льшого розкв≥ту м≥ж 5500 та 2750†роками до н.†е., розташовувалась м≥ж арпатами та р≥чкою ƒн≥про на територ≥њ сучасних ”крањни, ћолдови та –умун≥њ, займаючи територ≥ю загальною площею понад 35 тис. км². ¬ часи розкв≥ту ц≥й культур≥ належали найб≥льш≥ за розм≥ром поселенн¤ у ™вроп≥: к≥льк≥сть жител≥в де¤ких з них перевищувала 15 тис. ос≥б.
“рип≥льська культура Ї одн≥Їю з основних давньоземлеробських культур м≥дного в≥ку. “рип≥льськ≥ племена займали простори —х≥дноњ ™вропи в≥д ƒн≥пра до арпат, в≥д ѕол≥сс¤ до „орного мор¤ ≥ Ѕалканського п≥вострова. –озвивалас¤ ц¤ культура в IVЦIII тис. до†н.†е. (прот¤гом 1500Ц2000 рок≥в) ≥ пройшла в своЇму розвитков≥ три етапи†Ч ранн≥й, середн≥й та п≥зн≥й. ¬ ”крањн≥ ви¤влено величезну к≥льк≥сть†Ч понад тис¤чу пам''¤ток трип≥льськоњ культури. ¬они згрупован≥ у трьох районах: найб≥льше в —ередн≥й Ќаддн≥стр¤нщин≥ та Ќадпрутт≥ й Ќадбужж≥, менше у Ќаддн≥пр¤нщин≥. “ак, очевидно, були розселен≥ об''Їднанн¤ племен.
ќдн≥Їю з особливостей трип≥льськоњ культури була величезна територ≥¤ поширенн¤ (близько 190 тис. км².). ∆одна з Ївропейських розвинених землеробських енеол≥тичних культур не могла зр≥вн¤тис¤ з нею н≥ за площею, н≥ за темпами поширенн¤. ѕ≥д час свого найб≥льшого розкв≥ту (наприк≥нц≥ середнього етапу) населенн¤ на вс≥й територ≥њ трип≥льськоњ культури становило на думку одних вчених близько 410 тис. чолов≥к, а на думку ≥нших щонайменше 1†млн.
ѕроблема походженн¤ трип≥льц≥в не до к≥нц¤ з''¤сована. Ѕ≥льш≥сть археолог≥в схил¤ютьс¤ до думки, що основу ранньотрип≥льськоњ культури становили п≥вденн≥ землеробсько-скотарськ≥ племена культур балканського походженн¤, ¤к≥, однак, в процес≥ поширенн¤ на нов≥ сх≥дн≥ територ≥њ включали в себе на р≥зних етапах елементи м≥сцевих неол≥тичних та енеол≥тичних культур.
