29, 59 Ѕ≥лети
2. рим≥нальне ≥ крим≥нально-процесуальне право. ѕосиленн¤ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за пос¤ганн¤ на устоњ соц≥ал≥зму.
 рим≥нально-процесуальне право Ч фундаментальна галузь права (вживаЇтьс¤ також у значенн¤х Ђгалузь законодавстваї, Ђнаукова дисципл≥наї, Ђнавчальна дисципл≥наї), що регулюЇ сусп≥льн≥ в≥дносини, пов''¤зан≥ з≥ зд≥йсненн¤м крим≥нального провадженн¤.

3.ѕравовий статус ”–—– ¤к союзноњ республ≥ки в 60-80-х рр. ƒекларативн≥сть заход≥в по удосконаленню законодавства.
” пер≥од, що розгл¤даЇтьс¤, ”–—– була складовою частиною —оюзу –—–,правовий статус ¤коњ до жовтн¤ 1977 p. визначавс¤ передус≥м  онституц≥Їю —–—– 1936 p. ” друг≥й половин≥ 60-х рок≥в отримала перевагу тенденц≥¤ зм≥цненн¤ нейтрал≥стських засад у багатьох сферах державного, господарського ≥ соц≥ально-культурного буд≥вництва. «гадан≥ процеси торкнулис¤ передус≥м економ≥ки.≈коном≥ка крањни почала розвиватис¤ в умовах конкуренц≥њ м≥ж п≥дприЇмствами, впровадженн¤ передових технолог≥й тощо. ¬ерховна –ада —–—– прийн¤ла 2 жовтн¤ 1965 p. закон про зм≥ни системи орган≥в управл≥нн¤ промислов≥стю крањни, зг≥дно з ¤ким л≥кв≥дувалис¤ республ≥канськ≥ –ади народного господарства та –ади народного господарства економ≥чних район≥в. ¬ той же час створювалас¤ велика к≥льк≥сть союзних м≥н≥стерств ≥ в≥домств, ¤к≥ п≥дпор¤дкували соб≥ майже всю економ≥ку союзних республ≥к. ¬  онституц≥њ —–—– 1977 p., а також в конституц≥¤х республ≥к велика увага прид≥л¤лась проблемам правового статусу союзноњ республ≥ки.  онституц≥њ декларували широк≥ права республ≥к, що знайшло своЇ вираженн¤ перш за все в констатуванн≥ на¤вност≥ у союзноњ республ≥ки суверен≥тету. ѕравовий статус ”–—– ¤к суверенноњ держави в досл≥джуваний пер≥од в ус≥х сферах житт¤ був ф≥кц≥Їю. “иск ≥ диктат союзних структур, понад централ≥зац≥¤ управл≥нн¤ знаходили своЇ в≥дображенн¤ ≥ в систем≥ державного апарату, ≥ в систем≥ законодавства, ¤к≥ функц≥онували в ”крањн≥ у друг≥й половин≥ 60-х Ч перш≥й половин≥ 80-х рок≥в.

4. јдм≥н≥стративний устр≥й та органи влади  ривого –огу.
ќргани державноњ влади Ч це ланка (елемент) механ≥зму держави, що бере участь у виконанн≥ функц≥й держави й над≥лений при цьому владними повноваженн¤ми. ƒо орган≥в влади  ривого –огу в≥дноситьс¤ орган≥ м≥сцевого самовр¤дуванн¤.
ƒо адм≥н≥стративного устр≥ю  ривого –огу входить 7 район≥в (ƒзержинський район ,ƒовгинц≥вський район , ∆овтневий район,≤нгулецький район ,—аксаганський район ,“ерн≥вський район ,÷ентрально-ћ≥ський район ),2 села (Ќово≥ван≥вка та “ернуватий  ут) та 4 селеща (јвангард, √≥рницьке,  олом≥йцеве, —тепне).

√лавна¤ —траница