24, 54 Білет

1. Конституція України 1919 р. – узаконення більшовицької диктатури чи створення правових норм для нормального державотворчого процесу?
Проект першої Конституції УСРР розглянули і детально обговорили українські більшовики на своєму III з''їзді, a 14 березня 1919 р. III Всеукраїнський з''їзд рад України затвердив його як основний закон республіки. Текст Конституції написано українською мовою і він значно відрізнявся за обсягом і змістом від Конституції РСФРР. Конституція УСРР 1919 р. визначила основи державного ладу, державного устрою, компетенцію органів влади, виборчу систему, права і свободи громадян. Складалася вона з 3 розділів, 3 підрозділів та 35 статей. Значення першої радянської Конституції полягає у тому, що вона створила юридичне підґрунтя для подальшого державо- та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права у1922-1927 pp.
2. Перебудова судової системи УРСР на основі закону про судоустрій 1938 р.
У судовій системі УРСР 1938 року були присутні карально-репресивні органи. Так, лінійні суди залізничного та водного транспорту діяли з метою посилення боротьби зі злочинами, які загрожували нормальній роботі транспорту. У 1941-1943 роках у місцевостях, в яких оголошувався військовий стан, народні й обласні суди перетворювалися на військові трибунали, а лінійні суди залізничного та водного транспортів були реорганізовані у військові трибунали залізних доріг і водних шляхів сполучень. Суд був знаряддям тоталітарної держави і залучався до боротьби з політичними опонентами режиму та для реалізації популістських кампаній, таких, як боротьба з пияцтвом та алкоголізмом, боротьба з наркоманією, курінням тощо. Проблема здійснення судового реформування поставала нагально необхідною. Зміст реформування складався з пошуку способів відірвати суди від бюрократичної системи, зробити їх людяними, гуманними, сповненими ідеї справедливості, професійного обов’язку, честі. Необхідність судово-правової реформи була усвідомлена ще на початку розбудови, коли КПРС залишалася єдиною керівною, спрямовуючою силою радянського суспільства, ядром її політичної системи, державних та громадських організацій (ст.6 Конституції СРСР 1977 року), об’єднувала, по суті, законодавчу, виконавчу та судову влади.
3. Правова система середини 1960 – середини 1980 рр.
Було створено дві Конституції СРСР 1977 року і Конституція УРСР 1978 року. Обидві Конституції декларували повновладдя народу, який здійснює державну владу через Ради народних депутатів. Але це були лише декларації. На практиці продовжували панувати адміністративно-командні методи управління, підміна Рад партійними органами, їх диктат. Нові Конституції значно розширювали права і свободи громадян. Українська РСР визнавалась як суверенна радянська соціалістична держава, союзна республіка у складі СРСР. Але одна справа — декларувати права і свободи громадян, а інша — забезпечити їх реалізацію. Радянські люди, маючи конституційне право на житло, роками стояли в чергах на отримання квартири. Приблизно така ж ситуація була й з охороною здоров''я, з вищою освітою тощо. Хоч Конституції і проголошували побудову «розвинутого соціалізму», рівень життя радянських людей був набагато нижчим, ніж у країнах Європи. Більшість товарів народного споживання були дефіцитними або зовсім недоступними для рядових споживачів. Навіть маючи гроші, люди не могли купити необхідні їм товари. На дефіциті наживались ті, хто мав доступ до таких товарів, з''явились такі негативні явища як спекуляція, а в вищих ланках влади — корупція і цинізм.
5. Судебник Казимира IV 1468 р.
Судебник 1468 (Судебник великого князя Казимира) — збірник норм права 15 ст., складений за великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика. В оригіналі мав загальноприйняту для тогочасних правових пам''яток назву "Лист". Інша назва - "Судебник" (так називалися підручники права, якими користувалися в судах під час розгляду кримінальних і цивільних справ). Дату видання судебника (29.2.1468) встановив протоієрей І.Григорович. Затверджений на Віленському сеймі. Діяв у Великому князівстві Литовському, в українських землях, що входили до його складу, в Аукштайтії і Чорній Русі. Складався зі вступу і 28 артикулів (статей), в яких визначалася система судів, їхня компетенція, а також містилися норми цивільного, кримінального і процесуального права.Судебник 1468 встановлював порядок захисту маєткових прав, визначав порядок досудового провадження і судового розгляду кримінальних та земельних справ, окреслював види покарань. Згідно з С. кримінальна відповідальність наступала з досягненням 7-річного віку. У ст. 2-8 йдеться про крадіжку і співучасть, у ст. 13-19- про покарання за крадіжку відповідно до розмірів і обтяжуючих обставин. Ст. 9-10 визначають компетенцію державного суду над княжими селянами, а ст. 11-12- компетенцію державних судів над панськими селянами у випадку, коли пани не виконують своїх обов''язків як судді. Судебник 1468 розрізняв 3 види крадіжок: дрібні крадіжки (вартість вкраденого менше 1/2 рубля),середні - більше вартості 1/2 коня, великі крадіжки - вартість вкраденого становить вартість одного коня.

Главная Страница