1, 31 Ѕ≤лет

1. ≤стор≥¤ держави ≥ права ”крањни - нев≥дТЇмна частина юридичноњ осв≥ти
¬ивченн¤ ≥стор≥њ украњнськоњ державност≥ ≥ права Ї не в≥д''Їмною складовою частиною юридичноњ осв≥ти. Ђ≤стор≥¤ держави ≥ права ”крањниї вивчаЇ розвиток украњнськоњ державноњ традиц≥њ, зародженн¤ й еволюц≥ю державно-правових категор≥й та ≥нститут≥в, правового становища населенн¤, джерел права та правовоњ системи в њх ≥сђторичн≥й конкретност≥ та хронолог≥чн≥й посл≥довност≥. ≤стор≥ю держави ≥ права (≤ƒѕ) можна розгл¤дати ¤к юридичну науку ≥ навчальну дисципл≥ну. як юридична наука ≤ƒѕ досл≥джуЇ: а) систему юридичних знань, ≥дей, теор≥й, практичних навичок, ум≥нь щодо держави ≥ права певного типу; б) законом≥рност≥ та тенденц≥њ виникненн¤, розвитку ≥ зм≥ни ≥сторичних тип≥в держави ≥ права; в) конкретн≥ сторони функц≥онуванн¤ держави ≥ права в умовах матер≥ального житт¤ сусп≥льства р≥зних народ≥в св≥ту.
2. —тановленн¤ ”крањни на початку 20-х рок≥в. Ќова економ≥чна пол≥тика та њњ законодавче оформленн¤.
Ќаприк≥нц≥ 1920 Ч на початку 1921pp. стало зрозум≥лим, що утоп≥чн≥ ≥дењ б≥льшовик≥в про перемогу св≥товоњ пролетарськоњ революц≥њ в реальному житт≥ зазнали повного краху.–ад¤нськ≥ республ≥ки потрапили у м≥жнародну ≥зол¤ц≥ю з повн≥стю зруйнованими першою св≥товою ≥ громад¤нською в≥йнами промислов≥стю та с≥льським господарством. ¬их≥д з цього становища б≥льшовики тепер шукали
у встановленн≥ мирних в≥дносин з кап≥тал≥стичними крањнами.7 грудн¤ 1921 p. Ѕуло п≥дписано угоду м≥ж –—‘–– ≥ ”—––, з одного боку, та јвстр≥Їю Ч з
другого, про встановленн¤ економ≥чних та торговельних в≥дносин, а 21 с≥чн¤ 1922 p. укладено догов≥р про дружбу м≥ж ”—–– ≥ “уреччиною. Ќа початку 1922 p. було оголошено про ухвалене в  анах р≥шенн¤ ¬ерховноњ ради јнтанти скликати в √енуњ конференц≥ю з участю рад¤нськоњ –ос≥њ та Ќ≥меччини дл¤ врегулюванн¤ економ≥чних ≥ ф≥нансових проблем. ƒедал≥ ставала потреба ¤кнайшвидшезм≥нити економ≥чну пол≥тику б≥льшовик≥в, ¤ка ірунтувалас¤ на засадахвоЇнно-комун≥стичноњ доктрини. –еальний перех≥д до новоњ економ≥чноњ пол≥тики (непу) в рад¤нських республ≥ках, у тому числ≥ й в ”—––, розпочавс¤ п≥сл¤ прийн¤тт¤ ’ з''њздом – ѕ(б) (березень 1921 p.) р≥шенн¤ "ѕро зам≥ну розверстки натуральним податком", ¤ке л¤гло в основу ц≥лоњ низки законодавчих акт≥в, прийн¤тих державними органами –—‘––, а пот≥м продубльованих в ”—––. 29 березн¤ 1921 р. –аднарком ”—–– прийн¤в постанову "ѕро натуральний податок на зернов≥ продукти.–аднарком ”—–– прийн¤в постанову "ѕро натуральний податок на хл≥б, картоплю та ол≥йне нас≥нн¤". «емельний кодекс ”—––, затверджений ¬”÷¬  у листопад≥ 1922 p. ¬≥дбудов≥ с≥льського господарства спри¤ли заходи, передбачен≥ декретом ¬”÷¬  ≥ –аднаркому ”—–– в≥д 19 травн¤ 1923 р. про запровадженн¤ Їдиного с≥льськогосподарського податку.
3. ќкупац≥¤ зах≥дноукрањнських земель та њхнЇ соц≥ально-пол≥тичне становище у склад≥ ≥ноземних держав (20-40).
ќкупац≥йна влада встановила в «ах≥дн≥й ”крањн≥ режим терору ≥ насилл¤, намагаючись зал¤кати кор≥нне украњнське населенн¤, примусити його бути пок≥рним, припинити нац≥онально-визвольну боротьбу, визнати владу ѕольськоњ держави.
 р≥м окупац≥йних в≥йськ у «ах≥дну ”крањну повернулис¤ жандарми, пол≥ц≥¤, пом≥щики. ѕочали д≥¤ти над звичайн≥ суди. Ўов≥н≥стична правл¤ча верх≥вка мала на мет≥ впродовж к≥лькох дес¤тил≥ть повн≥стю колон≥зувати захоплен≥ земл≥, вс≥л¤ко викор≥нювати нац≥ональну самосв≥дом≥сть населенн¤, полон≥зувати його.
¬лада в «ах≥дн≥й ”крањн≥ повн≥стю перейшла до командувача в≥йськами ≥ генерального делегата польського ур¤ду, а на м≥сц¤х Ч ур¤дових ком≥сар≥в. «а розпор¤дженн¤м генерального делегата з державних установ п≥дл¤гали зв≥льненню вс≥ службовц≥, ¤к≥ в≥дмовл¤лис¤ в≥д прис¤ги на в≥рн≥сть ѕольськ≥й держав≥.
ќкупувавши «ах≥дну ”крањну, правл¤ч≥ кола ѕольщ≥ посп≥шили зм≥нити назву ц≥Їњ споконв≥чноњ украњнськоњ земл≥. ўе в березн≥ 1920 р. «ах≥дна ”крањна оф≥ц≥йно була перейменована польською владою у Ђ—х≥дну ћалопольщуї, а пот≥м Ч у ѕольщу ЂЅї (на в≥дм≥ну в≥д кор≥нноњ ѕольщ≥ Ђјї).  рай був под≥лений на п''¤ть воЇводств Ч ¬олинське, Ћьв≥вське, ѕол≥ське, —ташславсько, “ерноп≥льське, що разом становили 35% територ≥њ ≥ 30% населенн¤ ѕольськоњ держави.
ѕольський сейм 26 вересн¤ 1922 р. прийн¤в закон про воЇводську автоном≥ю, зг≥дно з ¤ким у Ћьв≥вському, —тан≥славському ≥ “ерноп≥льському воЇводствах утворювалис¤ воЇводськ≥ сеймики та њх виконавч≥ органи Ч ком≥тети. ƒо компетенц≥њ сеймик≥в належали р≥зноман≥тн≥ другор¤дн≥ питанн¤.
Ќа посади воЇвод ≥ старост у пов≥тах приймалис¤, ¤к правило, особи польськоњ нац≥ональност≥. ” 1924 р. виданий закон про заборону украњнськоњ мови в ус≥х держав них ≥ мун≥ципальних установах, у тому числ≥ с≥льських.
” грудн≥ 1920 р. польський сейм прийн¤в закон про в≥йськову колон≥зац≥ю «ах≥дноњ ”крањни, зг≥дно з ¤ким солдати й оф≥цери польськоњ арм≥њ, що брали участь у в≥йн≥ проти б≥льшовик≥в, безплатно отримували в √али чин≥ земельн≥ над≥ли.
–епресивний апарат жорстоко розправл¤вс¤ з будь-¤кими виступами народних мас за соц≥альне ≥ нац≥ональне визволенн¤. ѕациф≥кац≥¤ супроводжувалас¤ масовою забороною ≥ закритт¤м украњнських читалень, клуб≥в, р≥зних товариств, газет, журнал≥в, спаленн¤м книг тощо.
“¤жке економ≥чне становище, соц≥альне ≥ нац≥ональне гнобленн¤, пол≥тичне безправ''¤ спричинили посиленн¤ революц≥йно-визвольноњ боротьби народних мас «ах≥дноњ ”крањни, ¤к≥ н≥коли не визнавали влади ≥ноземних загарбник≥в. “≥льки 1934Ч1938 pp. народн≥ маси орган≥зували 1118 страйк≥в.
” 1938Ч1939 pp. на зах≥дноукрањнських земл¤х про котилас¤ нова хвил¤ могутн≥х антифашистських, антивоЇнних та антиур¤дових демонстрац≥й, м≥тинг≥в ≥ страйк≥в. ÷≥ под≥њ супроводжувалис¤ зовн≥шн≥ми факторами, ≥ зупинити њх ѕольська держава не була спроможна.
4. ќсновн≥ права ≥ обовТ¤зки громад¤н за  онституц≥Їю 1978р
ѕрава:
- мають право на працю, - тобто на одержанн¤ гарантованоњ роботи з оплатою прац≥ в≥дпов≥дно до њњ к≥лькост≥ та ¤кост≥ ≥ не нижче встановленого державою м≥н≥мального розм≥ру , мають право на в≥дпочинок, на охорону здоров¤, право на матер≥альне забезпеченн¤ в старост≥, в раз≥ хвороби, повноњ або частковоњ втрати працездатност≥, а також втрати годувальника., на житло, право на користуванн¤ дос¤гненн¤ми культури, на осв≥ту, право брати участь в управл≥нн≥ державними ≥ громадськими справами, в обговоренн≥ ≥ прийн¤тт≥ закон≥в та р≥шень загальнодержавного й м≥сцевого значенн¤., право вносити в державн≥ органи ≥ громадськ≥ орган≥зац≥њ пропозиц≥њ про пол≥пшенн¤ њх д≥¤льност≥, критикувати недол≥ки в робот≥, право об''Їднуватись в громадськ≥ орган≥зац≥њ, ¤к≥ спри¤ють розвитков≥ пол≥тичноњ активност≥ ≥ самод≥¤льност≥, задоволенню њх законних ≥нтерес≥в, мають право на судовий захист в≥д пос¤гань на честь ≥ г≥дн≥сть, житт¤ ≥ здоров''¤, на особисту свободу та майно.
ќбов¤зки:
- зобов''¤заний додержувати  онституц≥њ —–—–,  онституц≥њ ”крањнськоњ –—– та рад¤нських закон≥в, поважати правила соц≥ал≥стичного сп≥вжитт¤, з г≥дностю нести високе званн¤ рад¤нського громад¤нина
- зобов''¤заний берегти ≥ зм≥цнювати соц≥ал≥стичну власн≥сть
- боротис¤ з розкраданн¤м ≥ марнотратством державного та громад¤нського майна, дбайливо ставитис¤ до народного добра
- зобов''¤заний обер≥гати ≥нтереси –ад¤нськоњ держави, спри¤ти зм≥цненню њњ могутност≥ й авторитету
- зобовТ¤заний нести в≥йському службу в р¤дах «бройних —ил —–—–
- поважати нац≥ональну г≥дн≥сть ≥нших громад¤н, зм≥цнювати дружбу нац≥й ≥ народностей –ад¤нськоњ багатонац≥ональноњ держави.
- поважати права ≥ законн≥ ≥нтереси ≥нших ос≥б, бути непримиренним до антигромадських вчинк≥в, всем≥рно спри¤ти охорон≥ громадського пор¤дку
- про вихованн¤ д≥тей, готувати њх до сусп≥льно корисноњ прац≥, ростити г≥дними членами соц≥ал≥стичного сусп≥льства. ƒ≥ти зобов''¤зан≥ п≥клуватис¤ про батьк≥в ≥ надавати њм допомогу
- берегти природу, охорон¤ти њњ багатства
5. ѕредмет та завданн¤ курсу ≥стор≥њ держави ≥ права ”крањни
≤стор≥¤ ”крањни належить до тих загальноосв≥тн≥х дисципл≥н, ¤к≥ вивчаютьс¤ у вс≥х навчальних закладах, Ї одн≥Їю з базових курс≥в, котр≥ формують ¤к св≥тогл¤д, так ≥ духовну сферу людини. ѕредметом курсу Ї ≥стор≥¤ й розвиток людського сусп≥льства на вс≥х етн≥чних украњнських земл¤х з найдавн≥ших час≥в до сьогоденн¤.“реба знати, що кожна наука, в тому числ≥ й ≥стор≥¤, маЇ свою методолог≥ю - ц≥лу суму взаЇмопов''¤заних прийом≥в досл≥дженн¤, в≥дтворенн¤ досв≥ду минулого. ћетод - це шл¤х досл≥дженн¤, спос≥б побудови ≥ обірунтуванн¤ знань. —аме метод дозвол¤Ї зрозум≥ти, ¤к в≥дбуваЇтьс¤ п≥знанн¤, на ¤ких засадах, на ¤ких наукових принципах.ѕринцип - це основне правило, ¤кого необх≥дно дотримуватись при вивченн≥ вс≥х ¤вищ ≥ под≥й в науц≥. ќсновними науковими принципами вивченн¤ ≥сторичних факт≥в визнано наступн≥: ≥сторизму, об''Їктивност≥, соц≥ального п≥дходу, ≥нтерпретац≥њ, альтернативност≥ та ≥н.ѕринцип ≥сторизму вимагаЇ розгл¤ду вс≥х ≥сторичних факт≥в, ¤вищ ≥ под≥й у в≥дпов≥дност≥ з конкретно-≥сторичними обставинами, в њх взаЇмозв''¤зку ≥ обумовленост≥. “обто будь-¤ке ≥сторичне ¤вище треба вивчати у динам≥ц≥ його розвитку: ¤к воно виникло, ¤к≥ етапи в своЇму розвитку пройшло, чим у к≥нцевому рахунку стало.

√лавна¤ —траница