—ерв≥тути, њх пон¤тт¤ та види. —ерв≥тути виникли ¤к результат ≥снуванн¤ права власност≥ на землю. ¬ –им≥ часто
трапл¤лис¤ випадки, коли земельна д≥л¤нка одн≥Їњ особи не мала виходу до дороги через те, що њњ оточували д≥л¤нки ≥нших власник≥в. “ому власник не м≥г потрапити до своЇњ земл≥, не користуючись землею ≥ншого. —хожа ситуац≥¤ склалас¤ ≥ з про-гоном худоби, з необх≥дн≥стю доставл¤ти воду тощо. ƒл¤ врегулюванн¤ ситуац≥њ були введен≥ серв≥тути. ѕредметом серв≥тутного права була сама земельна д≥л¤нка, а не д≥¤ в≥дпов≥дноњ особи з виконанн¤ обовТ¤зку допускати сус≥да на свою
землю. “ому серв≥тути д≥¤ли незалежно в≥д зм≥ни власник≥в земл≥.
ѕ≥зн≥ше разом ≥з серв≥тутами, що виникали на ірунт≥ сус≥д-ських земельних в≥дносин, зТ¤вилас¤ нова категор≥¤ серв≥тутних прав уже не обовТ¤зково щодо сус≥да ≥ не обовТ¤зково з приводу користуванн¤ землею. Ќаприклад, спадкодавець запов≥даЇ одн≥й особ≥ своЇ майно ≥ водночас ≥нш≥й особ≥ запов≥даЇ право користуватис¤ цим майном. ÷≥ права називалис¤ узуфруктом. ”зуфрукт зТ¤вивс¤ п≥зн≥ше за ≥нш≥ серв≥тути, але все одно належить саме до ц≥Їњ категор≥њ.
«в≥дси под≥л серв≥тут≥в на земельн≥ та особист≥. ќсобистий серв≥тут належав окрем≥й особ≥ персонально, а земельний серв≥тут належав особ≥ ¤к власнику земл≥. «емельну д≥л¤нку, на користь ¤коњ встановлювали серв≥тут, називали пан≥вною, а земельну д≥л¤нку, ¤кою користувалис¤ дл¤ забезпеченн¤ серв≥туту, Чобслуговуючою.
¬становленн¤ на р≥ч серв≥тутного права не означало обо-вТ¤зково в≥дстороненн¤ власника в≥д користуванн¤ р≥ччю. ¬≥н м≥г також користуватис¤ землею або р≥ччю разом з волод≥льцем серв≥туту, ¤кщо таке було можливим. якщо ж сп≥льне користуванн¤ було не можливе, виникав конфл≥кт м≥ж правом власност≥ та
серв≥тутним правом. ” такому раз≥ серв≥тутне право переважало, адже вважалос¤, що при встановленн≥ серв≥туту власник сам себе обмежив у можливост¤х розпор¤джатис¤ обТЇктом серв≥туту.
—еред земельних серв≥тут≥в, залежно в≥д характеру пан≥вноњ д≥л¤нки, розр≥зн¤лис¤ м≥ськ≥ та с≥льськ≥. —ерв≥тути, що њх встановлювали на користь забудованих д≥л¤нок, називалис¤ м≥ськими, серв≥тути на користь д≥л¤нок польових, незабудованих, називалис¤ с≥льськими.
ƒо с≥льських належали: дорожн≥ серв≥тути (право переходити та перењжджати через сус≥дський земельну д≥л¤нку, право перевозити вантаж, право проводити худобу), водн≥ серв≥тути (право проводити воду з сус≥дньоњ д≥л¤нки, право черпати воду на сус≥дн≥й д≥л¤нц≥), пасовищн≥ (право випасати худобу на сус≥дн≥й д≥л¤нц≥) тощо.
ƒо м≥ських належали: право спирати буд≥влю на ст≥ну сус≥да, право вбудувати балку в ст≥ну сус≥да, право св≥тла, право вигл¤ду тощо.
ƒо особистих серв≥тут≥в належали: узуфрукт ≥ узус. ”зуфрукт Ч це право користуванн¤ р≥ччю та отримувати в≥д нењ плоди з≥ збереженн¤м ц≥лост≥ реч≥. ”зус Ч це право користуванн¤ р≥ччю, але без права користуванн¤ њњ плодами.

—кажи спасибо —ивчику : )

√лавна¤ —траница