—пособи захисту права власност≥. Ќа¤вн≥сть виключного права на р≥ч в стародавньому –им≥ означала, що ≥нш≥ субТЇкти не мали можливост≥ впливати на цю р≥ч поза волею власника. ÷е стосувалос¤ ¤к окремих ос≥б, так ≥ сусп≥льства в ц≥лому. ¬ласник мав абсолютне право на р≥ч. ѕорушенн¤ цього права ≥ншими особами було п≥дставою дл¤ зверненн¤ власника до суду. «алежно в≥д того, чи втратив власник волод≥нн¤ р≥ччю, розр≥зн¤лис¤ види позов≥в.
¬≥ндикац≥йний позов (rei vindicatio) Ч позов про поверненн¤ реч≥ з чужого незаконного волод≥нн¤. ¬≥ндикац≥йний позов мав за мету доведенн¤ позивачем свого права власност≥ на р≥ч. ќднак у цьому процес≥ обидв≥ сторони виступають в рол≥ ≥ позивача, ≥ в≥дпов≥дача, оск≥льки однаковою м≥рою претендують отримати права власност≥ на певну р≥ч. ” раз≥ визнанн¤ права власност≥ за позивачем, в≥н зобовТ¤заний був в≥дшкодувати в≥дпов≥дачев≥ в≥дпов≥дн≥ затрати на утриманн¤ реч≥. јле це право стосувалос¤ лише добросов≥сного волод≥льц¤. Ќедобросов≥сному волод≥льцю затрат не в≥дшкодовували, за вин¤тком необх≥дних дл¤ збереженн¤ реч≥. «лод≥Їв≥ не в≥дшкодовували жодних затрат.
Ќегаторний позов (actio negatoria) Ч позов про заборону будь-¤ких д≥й, що впливають на р≥ч, обмежуючи можливост≥ власника законно волод≥ти ц≥Їю р≥ччю. ѕ≥дставою дл¤ поданн¤ позову Ї неможлив≥сть власнику волод≥ти своЇю р≥ччю внасл≥док створенн¤ ≥ншою особою р≥зноман≥тних перешкод, що за нормальних правов≥дносин не мус¤ть виникати.
—кажи спасибо —ивчику : )
пам-пам-парарам-пам : –
