—пособи виникненн¤ та припиненн¤ права власност≥. ≤снували перв≥сн≥ та пох≥дн≥ способи набутт¤ права власност≥. ѕерв≥сний Ч це коли право власност≥ виникаЇ вперше або проти вол≥ колишнього власника. ƒо перв≥сних способ≥в належать: загарбанн¤ н≥чийних речей, переробка речей, набутт¤ права власност≥ за давн≥стю, зТЇднанн¤ ≥ зм≥шуванн¤ речей, конф≥скац≥¤.
«агарбанн¤ н≥чийних речей мало м≥сце, коли ще було багато н≥чийних земель, л≥с≥в тощо. ¬важалос¤, хто першим почав об-
робл¤ти н≥чийну землю, той ≥ маЇ право власност≥ на нењ. ÷е саме стосувалос¤ знах≥дки викинутих речей.
ѕереробка речей Ч виготовленн¤ новоњ реч≥ з ¤кого-небудь матер≥алу. ѕереробкою вважалас¤ така д≥¤льн≥сть, за ¤коњ р≥ч втрачала своњ попередн≥ властивост≥ ≥ набувала нових. ѕраво власђност≥ на р≥ч у такому раз≥ виникало у майстра, ¤кщо р≥ч не можна було перетворити наново на матер≥ал, а ¤кщо це можна було зробити, то власн≥сть на р≥ч виникала у власника матер≥ал≥в.
«ТЇднанн¤ мало м≥сце тод≥, коли одну р≥ч поглинала ≥нша так, що њх не можна було розд≥лити.
«м≥шуванн¤ Ч це таке зТЇднанн¤, за ¤ким неможливо встановити, ¤ка р≥ч ¤ку поглинула.
Ќабутт¤ права власност≥ за давн≥стю волод≥нн¤. ƒл¤ набутт¤ права власност≥ необх≥дно було дотриматис¤ таких умов: на¤вн≥сть правовоњ основи волод≥нн¤, добросов≥сн≥сть волод≥льц¤, безперервн≥сть волод≥нн¤, сплив установленого терм≥ну (3 роки дл¤ рухомого майна, 10 Ч дл¤ нерухомого).
ѕраво власност≥ припин¤лос¤: а) внасл≥док загибел≥ реч≥, ¤кщо вона зникала ф≥зично (була зламана чи спожита) або юридично (вилучалас¤ з об≥гу); б) внасл≥док в≥дмови власника в≥д права на р≥ч (незалежно в≥д того, чи буде вона супроводжуватись передачею реч≥ ≥нш≥й особ≥ чи н≥, наприклад, власник м≥г просто викинути непотр≥бну йому р≥ч); в) ¤кщо власник втрачав право власност≥ на р≥ч поза його волею (внасл≥док конф≥скац≥њ реч≥ чи отриманн¤ ≥ншою особою права власност≥ на р≥ч за давн≥стю волод≥нн¤).
—кажи спасибо —ивчику : )
