7. ѕлоди. ѕон¤тт¤ Ђплодиї римл¤ни повТ¤зували ≥з природною здатн≥стю де¤ких речей створювати нову р≥ч. —першу це стосувалос¤ тварин та рослин. ѕрава на плоди залежали в≥д права на р≥ч, що плодоносила. «а загальним правилом волод≥лець такоњ реч≥ ставав њхн≥м власником, але це правило могло обговорюватис¤. Ќе вважалис¤ плодами д≥ти раб≥в, бо ж раби ≥снували не дл¤ створенн¤ потомства, а дл¤ роботи.
¬≥д природних плод≥в римл¤ни в≥др≥зн¤ли плоди цив≥льн≥. —учасною мовою Ч це доходи. ѓх створювали штучно залежно в≥д вол≥ власника, ¤кий м≥г, скаж≥мо, здавати майно в оренду, отримуючи за це певн≥ кошти. ƒо цив≥льних плод≥в також належали послуги залежних ос≥б (mercedes), рента з земельних д≥л¤нок (pensiones), проценти з кап≥талу (usure).
8. –еч≥ т≥лесн≥ та безт≥лесн≥. ƒе¤к≥ вчен≥ роман≥сти вважають, що цей под≥л речей йде в≥д ф≥лософських у¤влень ÷ицерона. ¬≥н розр≥зн¤в реч≥, що ≥снують (res quae sunt), та реч≥, що мисл¤тьс¤ (res quae intellegentur), тобто Ч матер≥альн≥ реч≥ та абстрактн≥ пон¤тт¤. ƒо т≥лесних речей належали так≥, ¤к≥ можна було побачити та до ¤ких можна було доторкнутис¤, а безт≥лесн≥ ≥снували в у¤в≥ людини, але наст≥льки реально, що були обТЇктами правов≥дносин. ƒо безт≥лесних речей римл¤ни в≥дносили р≥зн≥ права, так≥ ¤к узуфрукт, серв≥тути тощо.
—кажи спасибо —ивчику : )
