3. –еч≥ родов≥ та ≥ндив≥дуальн≥. ¬ де¤ких аспектах товарооб≥гу виникала необх≥дн≥сть ≥ндив≥дуал≥зац≥њ певних речей. ѕри цьому стало пом≥тно, що певн≥ реч≥ можна ≥ндив≥дуал≥зувати з огл¤ду на ц≥нн≥сть та особлив≥сть њх ≥ндив≥дуальност≥, а з ≥ншими речами цього зробити не можливо ≥ не потр≥бно, оск≥льки њхн¤ ц≥нн≥сть визначаЇтьс¤ масою, обТЇмом тощо.
« огл¤ду на зазначений под≥л сучасна роман≥стика вир≥зн¤Ї реч≥ ≥ндив≥дуальн≥ (species) ≥ родов≥ (genera). ¬ римськ≥й науц≥ зустр≥чаЇтьс¤ й ≥нша систематика даних речей Ч зам≥нн≥ та незам≥нн≥. јле загальний смисл в≥д цього не зм≥нюЇтьс¤.
“акий под≥л речей маЇ велике значенн¤ при зд≥йсненн≥ товарооб≥гу, оск≥льки у випадку укладенн¤ угоди щодо конкретного, ≥ндив≥дуально визначеного майна виконанн¤ треба провадити саме щодо нього (наприклад, продаж ун≥кальноњ картини). ≤ навпаки, родов≥ реч≥ можуть бути зам≥нен≥ одна одною, оск≥льки дл¤ стор≥н важлива не конкретна р≥ч, а њњ вага, обТЇм, ¤к≥сть тощо. “ак покупцев≥ ол≥њ не важливо придбати саме ту пл¤шку, що стоњть на прилавку, йому достатньо, щоб ¤к≥сть проданоњ ол≥њ була не г≥ршою в≥д запропонованоњ.
јле в де¤ких випадках родов≥ реч≥ можуть отримувати певний ступ≥нь ≥ндив≥дуал≥зац≥њ. —каж≥мо, у раз≥ позначенн¤ глечика з ол≥Їю спец≥альним маркуванн¤м виробника Ч належн≥сть ц≥Їњ ол≥њ визначена, Ч в≥др≥зн¤Ї його в≥д ≥ншого, а тому ≥ Ї ознакою ≥ндив≥дуал≥зац≥њ. ’оча водночас вона Ї й родовою р≥ччю щодо ≥ншоњ ол≥њ цього ж виробника.
≤ндив≥дуально визначена р≥ч ≥нколи може також мати родов≥ ознаки. “ак, наприклад, у продавц¤ немаЇ певноњ реч≥, а тому покупець купуЇ схожу, з огл¤ду на те, що це дл¤ нього не принципово.
4. —поживч≥ та неспоживч≥ реч≥. —поживчими речами (res quae usu consumuntur) називалис¤ реч≥, що в процес≥ њх використанн¤ ф≥зично зникали. “аку назву вони отримали через те, що зникали саме в процес≥ споживанн¤. ƒо таких речей римл¤ни в≥дносили продукти харчуванн¤, воду, р≥зн≥ речовини, що застосовувалис¤ у виробництв≥ тощо.
–еч≥, що не зникали в≥д використанн¤ (за вин¤тком природного зношуванн¤), називали речами неспоживчими (res quae usu non consumuntur). ¬они зношувалис¤ поступово, а отже, користуватис¤ ними можна було багато раз≥в. ƒо них належали тварини, буд≥вл≥, посуд тощо.
¬ластивост≥ цих речей обумовлювали особливост≥ правового режиму, оск≥льки, наприклад, споживч≥ реч≥ не можна було давати у тимчасове користуванн¤.
—кажи спасибо —ивчику : )
