ѕравовий статус колон≥в. ” класичну добу п≥д ≥менем Ђколонї мали на уваз≥ орендатор≥в земл≥. –имськ≥ громад¤ни були вимушен≥ здавати свою землю в оренду з огл¤ду на те, що п≥сл¤ припиненн¤ завойовницьких в≥йн к≥льк≥сть раб≥в почала р≥зко зменђшуватис¤, оск≥льки смертн≥сть серед них була дуже високою, а приплив раб≥в припинивс¤. р≥м того, власникам було нав≥ть виг≥дно здавати землю колонам, бо вони обробл¤ли землю ¤к≥сн≥ше за раб≥в ≥ були зац≥кавлен≥ у ¤комога вищих врожа¤х, частку в≥д ¤ких вони отримували. олони були зобо-вТ¤зан≥ обробл¤ти не т≥льки орендовану земельну д≥л¤нку, а й ≥ншу землю хаз¤њна.
÷≥ орендатори, в силу б≥дност≥, були вимушен≥ брати в позику грош≥ у своњх хаз¤њв, дуже часто не могли њх повернути, а отже, потрапл¤ли у ф≥нансову залежн≥сть в≥д них.
ёридичне оформленн¤ ≥нституту колонату завершилос¤ в IV ст., коли колони оф≥ц≥йно були прикр≥плен≥ до земл≥ ≥ не могли њњ самов≥льно покинути. р≥м того, землевласник також не м≥г вигнати з нењ колон≥в Ч в≥н мав право т≥льки перем≥щувати њх у межах своњх над≥л≥в. ” раз≥ продажу земельноњ д≥л¤нки, разом з нею до нового хаз¤њна переходили ≥ колони.
ѕоступово (друга половина V ст.) становище колон≥в стаЇ майже рабським, причому це оф≥ц≥йно визнаЇ держава, ¤ка називаЇ њх Ђрабами земл≥ї (servi terrae) (—. 11.52.1.1).
ѕравове положенн¤ колона було спадковим. якщо колоном був т≥льки один з батьк≥в, дитина отримувала статус матер≥. ќсобу, що пробула колоном 30 рок≥в, прикр≥плювали до земл≥ за давн≥стю. «в≥льненн¤ в≥д колонату дозвол¤лос¤, ¤кщо колон жив ¤к в≥льний 30 рок≥в або ¤кщо в≥н отримував сан Їпископа чи ставав монахом з дозволу хаз¤њна земл≥.
